Лінійні кораблі типу «Флорида»
Лінійні кораблі Лінійні кораблі типу «Флорида» (англ. Florida-class battleship) - тип лінійнийх кораблів ВМС США 1910-х років. КонструкціяКораблі були спущені на воду у 1910 та 1909 році відповідно,а введені в експлуатацію.1911 року. Їх розміри дещо зросли у порівнянні з попереднім типом «Делавер», але в іншому конструкція мало змінилася. Це був перший тип лінкорів США, в якому всі кораблі отримали парові турбіни. Хоча представник типу «Делавер» «Норт Дакота» отримала експериментальні турбіни, сам «Делавер» пересувався завдяки паровій машині потрійного розширення.[1] ОзброєнняГоловним озброєнням кораблів були десять 305-мм гармат Mark 6 з довжиною ствола 45 калібрів, розміщених у п'яти гарматних баштах. Артилерія малого калібру складалась з шістнадцяти 127-мм гармат Mark 7. Чотири гармати розміщувались в кормовому казематі, два - в носовому каземаі, і два над ним. Решта вісім гармат розміщувались в основному казематі. У 1917 році були встановлені шість 76-мм зенітних гармат Mark 2. Торпедне озброєння складалось з двох 533-мм торпедних апаратів, розміщених вздовж бортів. СлужбаОбидва кораблі типу «Флорида» брали участь у Другій битві при Вера-Крус 1914 року, висадивши власні підрозділи морської піхоти у рамках операції. Після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну в 1917 році обидва кораблі були відправлені в Європу. «Флорида» приєдналася до Великого флоту і базувалася у Скапа-Флоу. У грудні 1918 року лінкор супроводжував президента Вудро Вільсона до Франції для мирних переговорів. «Юта» була призначена для супроводження конвоїв. Корабель базувався в Ірландії і зустрічав конвої, коли вони наближалися до європейського континенту. Збережені відповідно до Вашингтонського військово-морського договору 1922 року, обидва кораблі були суттєво модернізовані, зокрема встановлено протиторпедні блістери та оснавщено нафтовими котлами. Втім лінкори були демілітаризовані відповідно до умов Лондонського військово-морського договору 1930 року. «Флорида» була списана[2], «Юта» переобладнана спочатку на радіокерований корабель-мішень, а потім на тренувальний для навчань зенітників. Він виконував відповідні функції, поки не був потоплений японцями під час атаки на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року. Корпус колишнього лінкора ніколи не піднімався і залишається на дні гавані як військовий меморіал.[3] Представники
Посилання
Примітки
|