Матіас Стомер

Матіас Стомер, Стом
англ. Matthias Stomer, Stom
Худ. Матіас Стомер. «Євангелісти Марк і Лука», 1635 р.
Народження	1600 (можливо) Амерсфорт, Фландрія
Смерть	1672 (можливо)
	Сицилія
Національність	фламандець
Країна	Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів Південні Нідерланди
Жанр	біблійні, жанрові і історичні композиції
Навчання	в місті Утрехт і стажування в Римі
Діяльність	художник
Напрямок	бароко і караваджизм
Роки творчості	близько 1620 — після 1671 р.
Покровитель	герцог Мессіни, Антоніо Руффо
Твори	St John the Baptistd, Ecce Homo[d] і Adoration of the Magid
Роботи в колекції	Музей Прадо, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[1], Центральний музей Утрехта, Bob Jones University Museum and Galleryd, Художній музей Північної Кароліни, Рейксмузей, Музей августинців, Нантський музей образотворчого мистецтва, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Національна галерея, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея Вірменії, Баварські державні колекції картин, Національна галерея старовинного мистецтва, Rijksmuseum Twenthed, Державні художні зібрання Дрездена, Ernest Zmeták Art Galleryd, Currier Museum of Artd, Musée Feschd, Rhode Island School of Design Museumd, Музей Ґренобляd, Національна галерея Ірландії, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Руанський музей образотворчого мистецтва, Галерея Уффіці, Musei di Strada Nuovad, Гетеборзький художній музей, Художній музей Мілвокі, Musée de la civilisationd, Barber Institute of Fine Artsd, Музей Конде, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, National Art Gallery of the Netherlandsd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Palazzo Abatellisd, Музей Боде, Художній музей Базеля, Галерея Сабауда, Академія Каррара, Роберто Лонгі[d], Museum Brediusd, Вустерський музей мистецтв, Реннський музей образотворчого мистецтва, Музей Нортона Саймона, Монреальський музей красних мистецтв, Палаццо Бьянко, Hessian State Museum Darmstadtd, Музей Каподімонте, MUŻAd, Палац Вайсенштайн, Ліхтенштейнський музейd, Пінакотека Тозіо-Мартіненго і civic art gallery "Il Guercino"d
Матіас Стомер у Вікісховищі

Матіас Стомер (англ. Matthias Stomer, Stom; близько 1600, Амерсфорт — 1672, Сицилія) — голландський художник, представник утрехтських караваджистів , один з найкращих майстрів нічних сцен в живопису XVII ст. в Західній Європі.

Матіас Стомер за походженням, з Фландрії. Перебрався до Утрехту (Голландія), багато працював в Італії, де й помер. Уважається художником Голландії.

Стомер походить з Фландрії, де домінує католицизм. В Італії його навіть називали Маттео Фламандець. Щось примусило його залишити батьківщину, де панували іспанці, де лютувала інквізиція, аби придушити національно-визвольний рух фламандців.

Стомер перебрався в Голландію, де набув сили протестантизм. Але домівкою обирає Утрехт, місто, що залишилося в лоні католицизму. Невеличкий Утрехт мав і свою гільдію художників. Утрехт дав найвідоміших послідовників італійця Караваджо. Послідовником Караваджо став і Стомер, виробивши, однак, власну художню манеру.

Італія, її художні скарби — мета кожного художника. Та й де у світі ще є країна, де синє небо, де бідні заробляють співом, здається — всі радіють життю та полюбляють художників. А безліч картин. фресок в церквах і скульптур ! Свій італійський період мали різні художники (Брейгель Старий з Нідерландів, Рубенс і Ван Дейк з Фландрії, Симон Вуе з Франції. Іспанець Веласкес мав навіть два італійських періоди.) Легше перелічити тих, хто в Італії не був — і серед них Рембрандт.

Свій італійський період мав і Стомер. Серед римських учнів утрехтського живописця Гонтгорста є й Матіас Стомер. Отже, він жив в Римі. Перше свідоцтво про Стомера датоване 1630 роком, де сповіщають, що тридцятирічний художник мешкав у Римі в приході Сан-Ніколо в Arcione. Згідно цього свідоцтва художник народився або 1600, або близько цього року^[2].

Ні, Стомер не був учнем Рембрандта. Але слава Рембрандта докотилася і до Утрехта, дехто бачив його твори, майже всі знали його офорти.

Невідомо, чи зустрічалися Стомер і Рембрандт. Але виникненню одного шедевра Рембрандта дуже допоміг саме Стомер. Уже перебуваючи в Італії, він розповів про талановитого співвітчизника. Сказано-зроблено. Один з сицилійських багатіїв, Антоніо Руффо, передав Рембрандту замовлення — написати філософа^[2]. Що і як-на вибір майстра. Так Рембрандт, що не приїздив до Італії, виконав замовлення з Італії. А у світі стало одним шедевром більше — це «Арістотель біля погруддя Гомера»(нині в США, Метрополітен-музей).В 1960 році спадкоємці сеньйора Руффо продали картину в американський музей за 2 з половиною мільйони доларів. Також відомо, що Антоніо Руффо придбав також у Стомера для власної галереї три картини^[2].

Як і рембрандтові твори, твори Стомера теж розійшлися по всьому світу. Бо обидва не писали легковажних картин. Тільки зрозуміли це пізно.

Завжди цікаво, які теми для розробки та інтерпретації бере митець. Це і показник майстерності, і показник ерудиції. Досить багато нових тем у творах іспанця Хосе де Рібера з'явилося після переїзду до Італії. Його картини на міфологічні теми увійдуть у скарбницю мистецтв.

Головні теми Стомера: релігійні образи, побутові картини, картини на теми давньоримської історії. Здається, він не писав тільки портретів, чи їх ще належить віднайти.

Декілька разів Стомер повертався до теми «Муций Сцевола». Коли полководець Порсена блокував місто Рим, його спробував убити юнак Сцевола. Того схопили та привели на допит. Сцевола поклав власну руку на вогонь, аби довести Порсені, що захисники міста битимуться з ним до смерті або до перемоги. Порсена був вражений мужністю римлян, злякався і зняв облогу Риму.

• «Старенька зі свічкою», Дрезденська картинна галерея, Німеччина.
• «Христа вінчають терновим вінцем», Катанія, замок Урсіно.
• «Самсон і Даліла», Рим, Національна галерея старовинного мистецтва.
• «Муций Сцевола перед Порсеною спалює власну руку», Мессіна, регіональний музей.
• «Христа вінчають терновим вінцем», Нортон Саймон музей, США.
• «Благовіщення», Житомир, Україна.
• «Поклоніння пастухів», Саратов, Росія.
• «Поклоніння пастухів», музей мистецтв Північної Кароліни, США.
• «Пілат умиває руки», Париж, Франція.
• «Христос в Еммаусі», Гренобль, музей.
• «Ісав продає своє первородство за сочевичну похльобку», Санкт-Петербург, Росія.
• «Муций Сцевола перед Порсеною спалює власну руку», Художня галерея Нового Південного Уельсу, Австралія.
• «Старенька зі свічкою», Москва, Росія.

• 
  «Смерть св. Стефана через побиття камінням», перша половина 17 ст.
• 
  «Мадонна зі сцени Благовіщення». Житомир.
• 
  «Христос перед Кайяфою»,± 1630-1635 рр.
• 
  Флейтист і лютнист
• 
  «Муций Сцевола спалює власну руку перед загарбником Порсеною».
• 
  «Поклоніння волхвів»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матіас Стомер

• Dutch painting in a new light: Hendrick Terbrugghen and his contemporaries. London: Trafalgar Galleries, 1988
• Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1. Л., " Аврора ",1976.
• Кузнецов Ю. И."Голландская живопись 17-18 вв. в Эрмитаже", Л."Аврора", 1979 .

• Мистецтво Італії
• Живопис бароко
• Утрехтські караваджисти
• Герріт ван Гонтгорст
• Бабюрен
• Еміграція
• Товариство «Перелітні птахи»
• Караваджизм
• Золота доба голландського живопису