Метіда

Метіда (грец. Μῆτις, «мудрість», «вміння» або «ремесло») - богиня давньогрецькій релігії, належала до молодшого покоління титанів. У V столітті до нашої ери Метіда стала матір'ю мудрості та глибокої думки, але її ім'я спочатку означало "магічну хитрість" і його прирівнювали до сили хитрості Прометея. Стоїчні коментатори стверджували, що Метіда є втіленням "розсудливості", "мудрості" або "мудрої поради", в такій формі її відображали в епоху Відродження.

Грецьке слово metis виражало рису характеру, що поєднувала мудрість і хитрість. Вона вважалася надзвичайно захоплюючою. Втіленням саме такої риси був герой Одіссей. В класичну епоху афіняни вважали metis як одну з помітних характеристик афінського характеру.

Сім'я

Метіда була Океанідою, дочкою Океана та його сестри Тетії. Крім цього, вона була першою дружиною Зевса, а також його двоюрідною сестрою.^[1] Сам Зевс у гомерівських віршах має назву Mêtieta («мудрий порадник»).

Міфологія

Метіда була і загрозою для Зевса, і водночас великою допомогою: ^[2]

Зевс одружився з Метідою, але одразу побоювався наслідків цього шлюбу. Пророкувалося, що Метіда народить всесильних дітей: дочку Афіну та сина, сильнішого за Зевса, який згодом повалить свого батька.^[3]

Щоб уникнути цих наслідків, Зевс обманув Метіду, перетворивши її на муху і проковтнувши її.^[4] Проте було пізно, оскільки Метіда вже була вагітна. Кувавши шолом для своєї дочки, Метіда завдала великого болю Зевсу. Відрубавши сокирою голову Зевсу, Гефест посприяв народженню Афіни. Вона вистрибнула з голови батька, була повністю озброєна і броньована.

Подібність між проковтуванням Зевса Метіди та Кроносом, який також ковтає своїх дітей, відзначило кілька вчених. Це також викликало суперечки щодо міфів про репродукцію та відсутність потреби у жінках для репродукції.

Почесті

Острів Метіда, що знаходиться в Антарктиді, названий на честь богині.
9 Метіда, один із астероїдів головного поясу, названий на честь богині.

Список літератури

↑ Norman O. Brown, "The Birth of Athena" Transactions and Proceedings of the American Philological Association 83 (1952), pp. 130–143.
↑ Brown 1952:133
↑ Hesiod's Theogony, 886–900 Available at wikisource
↑ Lang, Andrew (1901). Myth, Ritual and Religion. Т. 2. Longmans, Green. с. 194, 262—263. OCLC 13809803. Процитовано 10 квітня 2018.

Подальше читання

Девід Лімінг, "Метіда". В Оксфордському супутнику до світової міфології . Oxford University Press, 2004. Йоркський університет. 24 жовтня 2011 р. [1]

[Brown-1] Norman O. Brown, "The Birth of Athena" Transactions and Proceedings of the American Philological Association 83 (1952), pp. 130–143.

[2] Brown 1952:133

[3] Hesiod's Theogony, 886–900 Available at wikisource

[Lang_1901_pp._194,_262-263-4] Lang, Andrew (1901). Myth, Ritual and Religion. Т. 2. Longmans, Green. с. 194, 262—263. OCLC 13809803. Процитовано 10 квітня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]