|
Феміда
Фемі́да, також Теміда, Теміс (грец. Θέμις) — у давньогрецькій міфології — дочка Урана й Геї, друга законна дружина Зевса, від якого народила ор і мойр, богиня права й законного порядку. В давньоримській міфології Феміді відповідає богиня Юстиція. Після античності стала символом абстрактної справедливості. У переносному значенні Феміда — закон, правосуддя. «Жерці Феміди» — слуги закону, судді, юристи (останній вислів часто вживається з іронічним забарвленням). Образ і функції Феміда була порадницею Зевса і наглядала за тим, щоб ні люди, ні боги не порушували законів. А саме вона поставала богинею божественного, первинного й неписаного закону. Вважається, що вона проголошувала цей закон людям через великий оракул у Дельфах, яким вона керувала разом із Аполлоном. Вона сиділа поруч біля Зевса й давала йому поради та доповідала хто порушує закон. Їй допомагала дочка, богиня справедливості Діке. В її обов'язки входило крім того розподіляти жертви та розпоряджатися бенкетами богів[1]. В епоху Відродження Феміду стали зображати з пов'язкою на очах як символом неупередженості, терезами як символом справедливості, зброєю та різними вимірювальними інструментами[2]. Іноді тримає меч і ланцюг[3], що вказує на силу та невідворотність справедливого покарання для порушників закону[4]. Ім'я«Феміда» в перекладі з грецької означає «божественний закон», який непідвласний людям, буквально «той, що непохитний»[5]. Для стародавніх греків вона була спочатку впорядкувальницею «общинної справи людей, особливо зборів». Найраніша письмова згадка цього імені присутня в Гомера в VIII ст. до н. е.[6] Гімн до Аполлона згадує Феміду як Іхнею — «відстежувачку»[7]. Родині зв'язкиФеміда, згідно з Гесіодом, — одна з 12 дітей Геї (Землі) і Урана (Неба), титаніда. Друга дружина свого племінника Зевса, з яким вони породили Евмонію (закон), Діке (справедливість), Ейрене (мир) відомих як ори, та богинь долі мойр — Клото, Атропос та Лахесіс. Проте за Есхілом вона тотожна Геї[1]. У п'єсі «Прометей закутий», яка традиційно приписується Есхілу, Феміда є матір'ю Прометея. В той час як згідно п'єси Еврипіда, Феміда — мати Гесперид. У міфахУ міфах Феміда постає богинею, що ніколи не гнівається. Але якщо нею нехтують, замість Феміди правосуддя вчиняє гнівна Немезида[8]. Феміда вигодовувала малого Зевса разом зі своєю козою Амальтеєю[9], і Аполлона нектаром і амбросією[10]. Вона застерегла Посейдона, що його син від нереїди Фетіди перевершить його за силою. Тому Посейдон відмовився від залицянь до Фетіди й дозволив їй одружитися зі смертним Пелеєм[11]. Вона також напророкувала Атланту, що нащадок Зевса викраде його золоті яблука. Тому Атлант спорудив навколо своїх яблунь стіну. Але яблука все одно потім викрав син Зевса, Геракл[12]. Також відкрила Прометею таємницю, що одруження Зевса з Фетідою призведе до народження сина, який скине Зевса[13]. Від матері Геї вона отримала Дельфійський оракул, де пророкувала[14], який передала своїй сестрі Фебі, та віддала його своєму онукові Аполлону[3]. Першою навчила людей пророкування, жертвоприношення і божественних обрядів[15]. Винайшла героїчний гексаметр[16]. Коли Девкаліон і Пірра пережили всесвітній потоп і лишилися єдиними людьми, Феміда порадила їм «кидати кістки праматері через голову». Девкаліон і Пірра зрозуміли, що мається на увазі каміння — кістки Матері-Землі. З каменів, кинутих Девкаліоном, виникли чоловіки, а з кинутих Піррою — жінки[17]. Феміда допомогла Зевсу розв'язати Троянську війну, сказавши пророцтво, що спонукало Фетіду вийти заміж за царя Пелея замість Зевса чи Посейдона[18]. Згідно з втраченим епосом «Кіпрії», вона із Зевсом спланувала війну, щоб зменшити чисельність людства[19]. Культ ФемідиНерідко Феміда ототожнювалася з богинею землі Геєю, або обом богиням приписувалися ідентичні функції[20]. Жертовники Феміди ставили в місцях, де відбувалися народні зібрання, щоб вона своєю присутністю вносила в наради дух добра й справедливості. Її називали рятівницею і покровителькою пригноблених, бо вона нарівні з Зевсом стежила, щоб не кривдили людей бідних і тих, які потребують допомоги. У багатьох грецьких містах їй будували храми, часто поблизу храмів Геї або Деметри. Відомий храм Феміди стояв у Афінах біля Акрополя. В Арголіді святилище Феміди розташовувалося біля святилища Афродіти. Інші відомі місця розташування її святилищ: Еліда, Беотія, Фокіда, Фессалія, Теспротія, Епір[1]. У Рамні їй поклонялися разом із Немезидою, богинею помсти[19]. Після античності За Відродження Феміда стала слугувати символом справедливості й неупередженості. Вона також поставала символом Страшного суду, зображаючись поряд з янголами. Її терези були запозичені до атрибутів архангела Михаїла. З XVII ст. митці стали замінювати терези Феміди фасціями, що з давньоримських часів символізували авторитет. Інші атрибути Феміди — це глобус як символ влади та різні вимірювальні інструменти як символи справедливості[2]. Цей образ асоціюється з законом, чесністю та порядністю, тому часто використовується юристами, суддями, нотаріусами та іншими людьми, які пов'язані зі сферою юрисдикції. Трактування образуНа думку Роберта Грейвса, Феміда була богинею пеласгів і елліни запозичили її до власного пантеону, коли захопили Грецію. Феміда разом з Еврімедонтом первісно керувала планетою Юпітер[21]. Грейвс припускав, що саме Феміда в ранніх міфах наслала на людей потоп, що дозволяє проводити паралель між грецьким і вавилонським міфами про цю подію[22]. Емма Стаффорд, американська дослідниця історії Греції, пише, що Феміда — це соціальний аспект Геї, що набув самостійного образу та культу[23]. Див. такожПримітки
Література
Посилання
Information related to Феміда |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
