Нарвал
Нарвал однорогий[1], єдиноріг[2] (Monodon monoceros) — рідкісний вид ссавців родини нарвалових. Поширений в арктичних водах. Довжина тварини зазвичай становить 4–5 метрів, не враховуючи бивня, який може сягати 3 метрів у найбільших самців. Нарвал найтісніше споріднений з білухою. Морфологічна характеристикаМабуть, найбільш помітною особливістю нарвала є наявність ікла («бивні»), яке виступає з верхньої лівої губи у самця нарвала й може сягати довжини 3 метри й маси 10 кг у дуже великих особин. У нарвала всього два зуби; як правило, лівий прорізується, а правий зуб залишається вбудованим. У більшості самиць обидва зуби залишаються вбудованими, однак у обох статей може бути один або два бивні. Якщо присутні обидва бивні, лівий завжди більший[3][4]. Існували різні гіпотези щодо функцій бивня. Останнім часом віддають перевагу двом можливим функціям: ієрархічній і як орган чуття. Останні дослідження показали, що зуб містить ≈ 10 мільйонів нервових закінчень, за допомогою яких, крім температури і тиску води, залежно від глибини можна визначити вміст солі в морській воді та кількість здобичі[5]. Ще одна унікальна фізична характеристика — відсутність спинного плавця. У нарвалів замість спинного плавця є спинний хребет. Спинний хребет і його виїмковий малюнок унікальні, тому його можна сфотографувати та використати для розрізнення окремих нарвалів[3]. Нарвали мають темно-синьо-сірий колір при народженні. З віком проявляється білий колір, створюючи плямистий візерунок. Дорослий нарвал має темну плямисту спинну сторону і кремову черевну сторону. Нарвал продовжує ставати світлішим і, зрештою, дуже старі самці можуть бути переважно білого кольору[3]. Дорослі нарвали мають довжину 4–5 метрів і вагу 900–1600 кг; самці більші за самиць[3]. Голова мала. Морда тупа. Рот малий, вузький, загнутий догори до кутів. Плавники невеликі й округлі. 2n=44 і каріотип нарвала подібний до каріотипу більшості інших китоподібних[4]. Спосіб життяКожне літо нарвали проводять приблизно два місяці в вільних від льоду затоках і фіордах канадської Арктики, східного острова Баффіна, західної та східної Гренландії та Шпіцбергена. Восени нарвали мігрують до районів зимівлі, які, як правило, є глибокими, офшорними, вкритими льодом місцями проживання вздовж континентального схилу. Нарвали дуже пристосовані до місць із обмеженою кількістю відкритої води. Висока щільність нарвалів утворюється у відводках і тріщинах пакового льоду. Взимку нарвали інтенсивно харчуються на дні моря, але деякі субпопуляції також можуть харчуватися пелагічною здобиччю. Значна частина річного споживання енергії отримується взимку[6]. Отелення відбувається навесні під час північної (або в деяких популяціях прибережної) міграції, яка збігається з відступанням морського льоду. Риба, кальмари та креветки складають раціон нарвала, особливо арктичні види риб, такі як Reinhardtius hippoglossoides, Boreogadus saida, Arctogadus glacialis[6]. Ворогами нарвалів є Homo sapiens, Odobenus rosmarus, Orcinus orca, Somniosus microcephalus, Ursus maritimus[3]. ВикористанняНа нарвалів полюють у Канаді та Гренландії, щоб отримати їжу для людей і тварин, а також задля бивнів. Бивні нарвала з Канади та Гренландії продаються на спеціалізованих сувенірних ринках всередині країни, а також експортуються у вигляді цілих бивнів або у вигляді різьблених виробів[6]. ОхоронаНарвал занесений до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Тому країни-експортери зобов'язані подавати висновок про відсутність шкоди. Ця вимога змусила Канаду та Гренландію задокументувати рівні вилову та торгівлі, а також надати дані про чисельність і тенденції полювання нарвалів. Негативні висновки зробили експорт бивнів нарвала з кількох запасів у Канаді незаконним протягом короткого періоду в 2010-11 роках і призвів до тимчасової заборони на експорт у Гренландії у 2006 році. Ця заборона діяла щонайменше до лютого 2014 року. Робоча група Наукового комітету NAMMCO зі стану чисельності нарвалів і білуг збираються разом щороку, щоб переглянути нову інформацію про біології нарвалів і білух, оновлювати оцінки та надавати поради урядам Канади та Гренландії. Європейський Союз ввів заборону на імпорт бивнів нарвала в грудні 2004 року. Очевидно, що ця заборона була знята у лютому 2010 року у відповідь на те, що Гренландія запровадила систему квот «на основі наукових порад і більш точних цифр чисельності популяції». Імпорт продуктів з нарвала до Сполучених Штатів був заборонений Законом США про захист морських ссавців з 1972 року[6]. НазваНаукова родова назва Monodon отримана від дав.-гр. μόνος — «єдиний», ὀδών, ὀδούς — «зуб»[7]; видова назва monoceros утворена від μόνος — «єдиний, один», κέρας — «ріг». Назва нарвал запозичена зі скандинавських мов і походить від nar — «труп» і (h)val(r) — «кит»; скандинавська назва («трупо-кит») пояснюється тим, що ця тварина часто має блідий колір[8] і має літню звичку лежати нерухомо на поверхні води або біля неї[9]. У самців у верхній щелепі розвивається спрямований вперед бивень, звідки й інша назва — єдиноріг[2][1]. В українських природничих працях також зафіксовано назви: одноріг[10], зуборіг[11][12], нарваль[12]. Примітки
Посилання
|