Share to:

 

Насі

Насі
кит. трад. 納西族, спр. 纳西族, піньїнь: Nàxī Zú
Оркестр насі, Ліцзян, провінція Юньнань
Кількість308 839 осіб
АреалКитай (Юньнань, Сичуань)
Близькі дотибетці, цян, мосо
МоваНасі

Насі (кит. трад. 納西族, спр. 纳西族, піньїнь: Nàxī Zú, етнонім: ¹na²khi) — народ який мешкає у передгір'ях Гімалаїв, у північно-західній частині провінції Юньнань, а також південно-західній частині провінції Сичуань Китаю[1]. Загальна чисельність — 308 839 осіб, за переписом 2000 року, з них 300 000 осіб мешкає у провінції Юньнань. Входять до переліку 56-ти офіційно визнаних народів Китаю.

Мова

Визначені урядом КНР автономії насі
Жінка насі у традиційному вбранні

Насі мають свою мову, яка відноситься до тибето-бірманської групи мов. Насійська мова використовується усіма верствами та віковими групами населення. Нею ведеться викладання в початковій школі, видаються газети та художня література, ведуться теле- і радіопередачі. Уже понад тисячу років насі користуються складовим письмом дунба (близько 1000 знаків) та ґеба, якими створена власна література.

Основне заняття — землеробство (рис, кукурудза). Є розвинена музична культура.

У насі зберігається самобутня матеріальна культура (зрубні житла, одяг тощо) і значні матрилінійність і матрилокальність (з переважаючою власністю дружин на будинок і землю); у народності мосуо, етнічно відмінної, що включається Пекіном до насі, також поширений звичай «чоловіків, що приходять», що робить їх популярним об'єктом вивчення етнографів.

У XIV—XVIII століттях в Ліцзяні правила династія Му місцевих правителів, васальних Китаю.

Джерела

  • Guo, Dalie 郭大烈 and He, Zhiwu 和志武: 纳西族史 Naxizu shi (History of the Nashi). 四川民族出版社 Sichuan minzu chubanshe (Nationalities Publishing House Sichuan). 成都 Chengdu 1994. ISBN 7-5409-1297-9. 8+636 pages.
  • Guo, Dalie 郭大烈 and Yang, Shiguang 杨世光 (ed.): 东巴文化论 Dongba wenhua lun (The Dongba culture). 云南人民出版社 Yunnan renmin chubanshe (People's Publishing House Yunnan). 昆明 Kunming 1991. ISBN 7-222-00610-9. 6+691 pages.
  • He, Zhonghua 和钟华 and Yang, Shiguang 杨世光 (ed.): 纳西族文学史 Naxizu wenxueshi (Literary history of the Nashi). 四川民族出版社 Sichuan minzu chubanshe (Nationalities Publishing House Sichuan). 成都 Chengdu 1992. ISBN 7-5409-0744-4. 3+12+828 pages.
  • Li, Jinchun 李近春 and Wang, Chengquan 王承权: 纳西族 Naxizu (The Nakhi). 民族出版社 Minzu chubanshe (Nationalities Publishing House). 北京 Beijing 1984. 117 pages.
  • Naxizu jianshi 纳西族简史 (Short history of the Nashi). 云南人民出版社 Yunnan renmin chubanshe (People's Publishing House Yunnan). 昆明 Kunming 1984. 2+2+159 pages.
  • Wu, Xiongwu 伍雄武 (ed.): 纳西族哲学思想史论集 Naxizu zhexue sixiangshi lunji (Collected contributions on the history of the philosophical mindset of the Nashi). 民族出版社 Minzu chubanshe (Nationalities Publishing House). 北京 Beijing 1990. ISBN 7-105-00964-0. 2+194 pages.
  • Yan, Ruxian 严汝娴 and Song, Zhaolin 宋兆麟: 永宁纳西族的母系制 Yongning Naxizu de muxizhi (The system of matrilinearity among the Yongning Nashi). 云南人民出版社 Yunnan renmin chubanshe (People's Publishing House Yunnan). 昆明 Kunming 1984. 117 pages.
  • Zhan, Chengxu 严汝娴, Wang, Chengquan 王承权, Li, Jinchun 李近春 and Liu, Longchu 刘龙初: 永宁纳西族的阿注婚姻和母系家庭 Yongning Naxizu de Azhu hunyin he muxi jiating (Azhu marriage and matrilinear family among the Yongning-Nakhi). 上海人民出版社 Shanghai renmin chubanshe (People's Publishing House Shanghai). 上海 Shanghai 1980. 3+321 pages.
  • Oppitz, Michael (1997). Naxi. Dinge, Mythen, Piktogramme [Nashi. Objects, myths, pictograms] (German) . Zürich: Völkerkundemuseum [Ethnology Museum].
  • Joseph Francis Rock: The Ancient Na-khi Kingdom of Southwest China. 2 volumes (Harvard-Yenching Institute Monograph Series, Vol. VIII and IX) Harvard University Press, Cambridge 1948

Примітки

  1. Ceinos Arcones, Pedro (2012). Sons of Heaven, Brothers of Nature: The Naxi of Southwest China. Kunming.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya