НеомарксизмНеомарксизм (або західний марксизм) — широкий термін, що позначає філософські та соціологічні теорії 20 ст., що намагалися продовжити й модернізувати вчення марксизму з врахуванням новітніх течій філософської думки, таких як фрейдизм, соціальну філософію Макса Вебера тощо. До неомарксизму належать франкфуртська школа, зокрема фрейдо-марксизм, аналітичний марксизм, структурний марксизм Луї Альтюсера та інші. Неомарксистські пошуки загалом не узгоджуються із марксизмом-ленінізмом, тому неомарксизм розглядався в СРСР як частина «буржуазної філософії». Міжнародні відносиниПредставники неомарксизму (С. Амін, Р. Кокс, А. Франк та ін.), який поєднує ознаки класичного марксизму та сучасних теорій, у своїх поглядах на міжнародні відносини виходять із таких положень: – капіталізм став глобальним явищем, світовою системою економічного та політичного панування, яка є первинною щодо національних держав і визначає їхнє місце, характер та ступінь розвитку; – національна держава перестала бути самостійною, потрапивши під вплив ТНК; – світова економічна система базується на експлуатації країн «третього світу» транснаціональними корпораціями високорозвинених країн, а політична – на підтриманні такого становища за допомогою дипломатії та сили.[1] Головною категорією дослідження американського вченого Іммануїла Валлерстайна (1930–2019) є «сучасна світ-система», в основі якої знаходиться єдина капіталістична «світ-економіка». Логіка останньої неминуче призводить до поділу країн світу на ядро, або центр (група найрозвиненіших держав, які домінують у світовій економіці та політиці), і периферію (економічно відсталі країни, які повністю залежать від ядра, контролюються та експлуатуються ним). Крім того, існує ще й напівпериферія, або семіпериферія, яку творить група середньо розвинених держав, які, незважаючи на відносну незалежність, перебувають під впливом центру. В УкраїніІдеї неомарксизму в Україні не надто поширені, однак деякі соціально-політичні об'єднання все-таки існують, зокрема «Соціальний рух». Див. такожДжерела
Література
Посилання
|