Архієпископ Никон
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Микола Олександрович Пурлевський
Народження:	5 жовтня 1886(1886-10-05)  Україна Житомир, Волинська губернія
Смерть:	9 січня 1938(1938-01-09) (51 рік) Архангельськ
Чернецтво:	18 жовтня 1907
Єп. хіротонія:	14 квітня 1920
Никон у Вікісховищі

Архієпископ Никон (в миру Микола Олександрович Пурлевський; 5 лютого 1886, Житомир — †9 січня 1938 Архангельськ) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Казанський. Брат Фотія (Пурлевського)

Народився в сім'ї статського радника Олександра Микитовича Пурлевського.

Закінчив 1 Житомирську гімназію.

1906 — після закінчення Волинської духовної семінарії поступив до Казанської духовної академії.

18 жовтня 1907 — пострижений в чернецтво з іменем Никон.

25 травня 1910 — рукопокладений в ієромонаха.

У тому ж році закінчив академію зі ступенем кандидата богослов'я та 16 серпня призначений викладачем Житомирського училища пастирства.

3 листопада 1911 — помічник наглядача Кременецького училища.

23 серпня 1913 — наглядач Бельського духовного училища.

12 серпня 1914 — помічник начальника пастирської місіонерської семінарії при. Григоріє-Бизюковському монастирі.

11 листопада 1916 — інспектор Віфанської духовної семінарії.

1918 — намісник Московського Донського монастиря.

14 квітня 1920 — хіротонія в єпископа Рильського, вікарія Курської єпархії.

У тому ж році переміщений єпископом Бєлгородським, вікарієм тієї ж єпархії.

У 1922 пішов в обновленці. У 1923 був членом обновленського Церковного Управління. Брав участь у Помісному соборі, де виступив проти позбавлення святителя Тихона патріаршого чину і не підписав постанов Собору. У тому ж році призначений єпископом Курським.

У березня 1924 покаявся перед Патріархом Тихоном та митрополитом Петром у храмі Воскресіння, що в Барашах і прийнятий у тому ж сані єпископа.

У лютому 1925 колегією ОГПУ був засуджений до двох років заслання на Соловецькі острови.

3 квітня 1930 — був призначений єпископом Прикаспійським та Бакинським, але до місця служіння не виїхав, однак єпископом числився до жовтня.

24 жовтня 1930 — єпископ Ржевський.

21 березня 1933 — єпископ Вяземський.

З 21 березня по серпень 1933 — керував Вяземською єпархією.

19 жовтня 1933 — єпископ Архангельський.

3 січня 1934 — зведений в сан архієпископа.

23 травня 1937 — архієпископ Казанський.

16 грудня 1937 — арештований. 25 грудня рішенням «трійки» НКВД був засуджений за статтею 58-10 («релігійна агітація, чутки про масові арешти невинних священиків»), убитий 7 січня 1938. Похований у загальній могилі на Астраханському цвинтарі.

Реабілітований 17 травня 1989.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2020)