Новолутківка
Новолутківка — село в Україні, у Новоукраїнському районі Кіровоградської області. Населення становить 551 осіб. Колишній центр Новолутківської сільської ради. Село Новолутківка розташоване в балці Сухий-Яр, що веде із Добровеличківки в село Тернове, за два кілометри від села Олександро-Акацатове. Розкинулося на обох берегах двох ставків, у тому місці де люди своїми руками спорудили котловани, для облаштування просторих і повноцінних ставків, зробили цю місцину зручною і просторою. ІсторіяДо 1891 року поселення належало до п'ятої ділянки казенної землі (звідси й назва п'ята дільниця державної землі, яка належала до села Добрянки, що на Синюсі). Землі були цілиною, що належали місцевим поміщикам та єлисаветградським купцям. У 1891 році заселились українські селяни з-за річки Висі; переселенці шукали порятунку від злиднів, безземелля, рятувалися від панського гніту (з колишнього Маловисківського та інших районів Кіровоградської області), з'їхалися з різних сіл: Грабське, Іванівка, Новостанівка, Чернече, Полковецьке, Буцівка та інші. Їхали переселенці на «вільні землі», але вони виявилися далеко не вільними. Дивилися люди на непривітний, пустинний степ, слухали як шумлять у голих верховіттях верб над річечкою холодний вітер, і в їх серця закладалися темні передчуття, зневіра й туга. Ці передчуття не обманули переселенців. Тяжким було їхнє життя на новому місці. Спочатку жили в землянках, в левадах копали ямки та брали із них воду. Переселенській бідноті тяжко було підіймати цілину не маючи ні волів, ні коней. В поміщиків були залізні плуги, борони. Робота йшла повільно, тяжко, тож і врожаї були низькі. Господарем одного із дворів був Лука Літицький, що виділявся серед переселенців своєю грамотністю і кмітливістю. Жителі поселення послали його в місто Одесу, уладнати справи по поселенню. Багато довелося оббити панських порогів, з горем пополам владнав справи переселенців. За заслуги перед громадою, в основу назви свого села, поклали прізвище Луки Літицького назване село Луківка, а згодом Ново-Лутківка. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року населення села становило 627 осіб, з яких 280 чоловіків та 347 жінок.[1] За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 551 особа.[2] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Примітки
Посилання
|