Обмінський Тадей

Обмінський Тадей Антоній
Народження	16 квітня 1874(1874-04-16) Львів
Смерть	18 липня 1932(1932-07-18) (58 років) там само ° інфаркт міокарда
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  Польща
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Архітектурний стиль	сецесія
Найважливіші споруди	будинок акціонерного товариства «Дністер»
Реставрація пам'яток	реставрація Латинської катедри
Нагороди
Обмінський Тадей у Вікісховищі

Таде́й Анто́ній Обмі́нський (пол. Tadeusz Antoni Obmiński; 16 квітня 1874, Львів — 18 липня 1932, там само) — український архітектор і педагог.

Народився 16 квітня 1874 р. у Львові. Його батьками були банківський службовець Юліуш Александер Обмінський та Антоніна Броніслава зі Стахевичів. Родина батька походила з дрібношляхетського роду гербу «Лис». Батьки Т. Обмінського поховані на цвинтарі церкви святого Димитрія в селі Оброшине поблизу Львова^[1].

По закінченні архітектурного факультету Львівської технічної академії 9 липня 1898 р. отримав диплом з відзнакою «особливо обдарований».

У 1900-1901 рр. отримав додаткову спеціалізацію у політехніці Шарлотенберга. Багато співпрацював із будівельною фірмою Івана Левинського, виконуючи проєкти. Кілька будівель спроєктував для фірми Міхала Уляма і Зигмунта Кендзерського.^[2]

У 1897—1905 рр. був асистентом на кафедрі будівельних конструкцій, в 1906—1908 роках — конструктором на кафедрі континентального будівництва. 1908 р. захистив наукову працю «Ґенеза дерев'яного будівництва в Польщі». 1909 р. був доцентом технічного рисунку та дерев'яного будівництва. У жовтні 1910 р. став професором та керівником кафедри загального будівництва. У 1926—1931 рр. вів також заняття по будівельних матеріалах, кошторисах і веденню будівництва. У 1912—1913 рр. був деканом Континентально-водного факультету, у 1915—1916 рр. та 1920—1921 рр. Архітектурного факультету, а у 1916-1917 рр. академічному році — ректором Політехнічної школи.

Від 1899 р. був членом Політехнічного товариства у Львові.^[3] Входив до складу комітету, який у рамках друкованого органу товариства (журнал «Czasopismo Techniczne») кілька разів на рік видавав номери присвячені архітектурі.^[4] Був одним із засновників створеного в червні 1908 р. «Кола архітекторів польських у Львові». Тоді ж був обраний членом правління.^[5] На початку грудня того ж року у складі делегації львівського Кола архітекторів брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.^[6] Член комісії з реставрації королівських замків Варшави і Кракова. Входив до складу журі конкурсів проєктів перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці (1904)^[7], каплиці в Хоминцях (1905)^[8], проєктів дому управління залізниці у Львові (1911)^[9], ескізів будинку Ощадної каси в Сяноку (1912).^[10] Очолював журі конкурсу проєктів «Дому солдата» на нинішній площі Петрушевича у Львові (1932).^[11] Кавалер Командорського хреста Ордену Відродження Польщі^[12].

У Львові мешкав у будинку № 77 на вулиці Сикстуській.^[13] Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 59.^[14]

Тадей Обмінський вивчав традиційне народне будівництво в Галичині. Експонував рисунки дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 р.).^[15] 1910 р. експонував фотографії зразків дерев'яного зодчества на архітектурній виставці у Львові в окремій персональній залі.^[16] 1978 р. Музей народної архітектури та побуту у Львові влаштував виставку «Народна архітектура України в рисунках Т. Обмінського».

За роки своєї творчої діяльності Тадей Обмінський залишив багату архітектурну спадщину. Будучи одним з учнів Івана Левинського, плідно утверджував модерн у галицькій архітектурі і сприяв утвердженню української народної стилістики в церковному мистецтві.

Реалізовані проєкти

• Серія з трьох типових проєктів костелів, розроблених 1904 року на замовлення латинського архієпископа Юзефа Більчевського. Із певними відмінностями неодноразово реалізовано. Проєкт на 200 осіб — у Верховині (1909, втрачений), Бартатові, Богданівці Тернопільського району (1909), костел святого Йоана в Коломиї, Рибному Косівського району, Делеві^[17]. На 400 осіб — у Задвір'ї, Яремчі і Ценяві. На 600 осіб — у Берестянах, Тростянці і Белзі^[18].
• Дяківська бурса собору св. Юра на вул. Озаркевича, 2 у Львові (1904), співавтори Олександр Лушпинський, Іван Левинський.
• Житловий будинок на вулиці Коновальця, 98, у Львові (1904—1905).
• Прибутковий будинок адвоката Адольфа Сегаля на розі проспекту Шевченка, 4 і вулиці Мирослава Скорика, 6 у Львові (1904—1905), співавтори Міхал Улям, Зигмунт Кендзерський.
• Прибутковий будинок на вулиці Ірини Калинець, 4 у Львові (1905).
• «Український академічний Дім» на вулиці Коцюбинського, 21 (1905), співавтор Філемон Левицький, Олександр Лушпинський.
• «Народна гостиниця» на розі вулиць Дорошенка, 20 і Костюшка, 1 у Львові (1904—1906).
• Вілла «Гражина» на вулиці Коновальця, 102. Збудована 1906 року для Романа Дзеслевського. 1913 року перебудована за проєктом Адольфа Піллера.^[19]
• Страхове товариство «Дністер» (тепер КНП «1-а міська поліклініка м. Львова»), вулиця Руська, 20 у Львові (1905—1906), співавтори Іван Левинський і Лев Левинський, Олександр Лушпинський,
• Торговий дім Яна Строменгера на площі Генерала Григоренка, 4 у Львові (1906).
• Кам'яниці на вулиці Личаківській, 70 та вулиці Глібова, 2^[20] у Львові (1906).
• Учнівська бурса з бібліотекою «Народный дом. Родная школа» на вулиці Лисенка, 14 у Львові (1906—1908), співавтори Лев Левинський, Іван Левинський, Олександр Лушпинський.
• Житловий будинок на вулиці Наливайка, 9 у Львові (1907), співавтор Іван Левинський.
• Житловий будинок на вулиці Дорошенка, 15 у Львові (1907—1908).
• Житловий будинок на вулиці Руставелі, 42 у Львові (1908), співавтор Іван Левинський.
• Притулок для бідних ім. св. Лазаря на розі вулиць Нижанківського, 2-4 і Князя Романа, 30 у Львові (1908).
• Гімназія і бурса Українського педагогічного товариства на вулиці Чупринки, 103 у Львові (1906—1909), співавтори Іван Левинський, Лев Левинський, Олександр Лушпинський.
• Дім Торгово-промислової палати на проспекті Шевченка, 17—19 у Львові і будинок Технологічного інституту на вулиці Нижанківського, 5 (1912, співавтор Альфред Захаревич).
• Перебудова в неоготичному стилі парафіяльного костелу святого Валентина в Калуші у 1910—1912 роках. Було додано дві бічні каплиці, дві захристії, збудовано вежу, змінено фасади, збільшено вікна, перекрито дах^[21].
• Житловий будинок на вулиці Саксаганського, 10 у Львові (1913).
• Церква св. Дмитра у селі Оброшине біля Львова (1914), співавтор Олександр Лушпинський.
• Будинок Українського музичного товариства імені М. Лисенка на площі Шашкевича, 5 у Львові (1913—1916), співавтори Євген Червінський, Іван Левинський, Олександр Лушпинський, художник Модест Сосенко, скульптор Григорій Кузневич.
• Реставрація латинського катедрального собору у Львові (1905—1930), співавтор Владислав Садловський.
• Українська школа імені М. Шашкевича (тепер  — Львівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 34 ім. Маркіяна Шашкевича) на вулиці Замкненій, 8 у Львові (1928).
• Проєкти типових житлових будинків для Фонду військового квартирування. Реалізовані у Барановичах, Білій Підляській (будувала фірма «A. Jaskiewicz, J. Mackiewicz i S-ka»), 12-квартирний будинок у Радомі (фірма «Pion»), два 16-квартирних і один 12-квартирний у Скнилові (нині — вулиця Городоцька, 276—280; співавтор Владислав Лімбергер, споруджували фірми Петра Тарнавецького та Юзефа Закшевського). Будинок цього фонду в Холмі на 16 квартир (співавтор Артур Коритковський)^[22].
• Науково-технічна бібліотека Львівської політехнічної школи на вулиці Професорській, 1 (1928—1930), стиль ар-деко. Будівництву передував конкурс 1928 року, на якому одне з двох других місць здобула варшавська фірма «Panteon». Влітку того року на базі цього проєкту Обмінський, за дорученням організаторів, створив новий, більш пристосований до потреб бібліотеки. Споруджувала фірма Міхала Уляма і Казімежа Каменобродського.^[23]
• Кардіологічний диспансер обласної лікарні на вулиці Юрія Руфа, 4 у Львові (кінець XIX століття, 1930).
• Костел Матері Божої Остробрамської на вулиці Личаківській у Львові (1932).
• Приватне архітектурне бюро Обмінського займалося проєктуванням аеродрому у Львові між Скниловом і Сигнівкою (1926—1934)^[24].
• Вказаний автором перебудови парафіяльного костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Снятині в «інвентарі» храму за 1938 рік; певне, проєкт виконали його донька Ірена Обмінська-Вечурек та зять Ервін, він тільки здійснив «загальне керівництво».^[25]

Нереалізовані

• Конкурсний проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).^[26]
• Два проєкти будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобули відзнак.^[27]
• Проєкт реколекційного дому єзуїтів на нинішній вулиці Залізняка (бл. 1906).^[28]
• Три проєкти нової будівлі Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського, відзначені однією з трьох других премій на конкурсі 1913 року. Журі відмітило добре вирішення планів.^[29] Того ж року видано збірку проєктів конкурсу, куди зокрема, увійшли роботи Обмінського.^[30]

• Данилюк А. Цінний набуток музею // Галицька брама. — 1998. — № 5 (41). — С. 8.
• Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie / M. Orłowicz. — Lwów; Warszawa: Książnica-Atlas, 1925. — S. 120, 141. (пол.)
• Tschudi-Madsen S. Sources of Art Nouveau / S. Tschudi-Madsen. — New York: George Wittenborn, 1956. — P. 444. (англ.)
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
• Brzozowski S. Obmiński Tadeusz // Österreichisches Biographisches Lexikon. — 1977. — Т. 7. — S. 199—200. (пол.)
• Profesor Tadeusz Obmiński (1874—1932) // Kurier Galicyjski. — 18 lipca 2008. — № 13 (65). — S. 12. (пол.)
• Miłobędzki A. Zarys dziejów architektury w Polsce / A Miłobędzki. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1968. — S. 304—305. (пол.)