Олімп

Олімп грец. Όλυμπος
Назва на честь (епонім):	ranelittod[1]
40°05′0″ пн. ш. 22°21′0″ сх. д. / 40.08333° пн. ш. 22.35000° сх. д. / 40.08333; 22.35000
Країна	Греція[2]
Регіон	Пієрія[d] Центральна Македонія Elassona Municipalityd
Розташування	Греція
Система	Балкани
Тип	гора і національний парк (1938)
Висота	2919 м
Висота відносна	2355 (2917,727 м) м
Площа	19 139,59 га[3]
Ізоляція	254 км
Маршрут	Хайк
Супутниковий знімок
Олімп грец. Όλυμπος Олімп грец. Όλυμπος (Греція)
Олімп у Вікісховищі

Олі́мп (грец. Όλυμπος) — найвище гірське пасмо грецьких Балкан в області Фессалія. Національний парк Греції. З невеличкого міста Літохоро поблизу Салонік починається сходження на гору Олімп. Пік Олімпу майже завжди оточений туманом. Пасмо складене переважно мармуроподібними вапняками та кристалічними сланцями. Схили круті, перерізані ущелинами, порослі вічнозеленими чагарниками, широколистими та сосновими лісами. Найвища вершина Олімпу — пік Мітікас, 2918 м, є також найвищою вершиною Греції.^[4][5]

У грецькій міфології гора Олімп вважалась священним місцем, де перебував Зевс та інші боги. Також Олімпом узагальнено називають сонм олімпійських богів. Олімп оспіваний у «Теогонії» Гесіода як місце проживання грецьких богів (олімпійців) на чолі із Зевсом^[6].

У переносному значенні Олімп — найвища рада, найвищі сфери суспільства. Олімпієць — людина, що зберігає спокій за будь-яких обставин, ставить себе понад буденні пристрасті й хвилювання. Олімпійський спокій — незворушність, величний спокій.

Форма Олімпу сформувалася під дією дощу та вітру, що створило ізольовану вежу висотою майже 3 км над рівнем моря, розташованого лише у 18 км від Літохоро. Олімп має майже круглу форму та 52 вершини. Периметр основи гори становить 150 км, середній діаметр — 26 км, а площа — 500 км²^[7].

Струмок Макрирема відділяє Олімп від масиву Вульгара, а на південно-східній стороні каньйон Зіліана відділяє гору Олімп від Нижнього Олімпу^[8].

На посушливому підніжжі Олімпу, відомому як Ксірокамрі і вкриті чапаралем, живуть дикі тварини, такі як дикий кабан. Далі на схід розташована родюча долина Діон, яку забезпечують водою струмки, що починаються на Олімпі.

Довкола гори розташовані^[8]:

• на північний захід — волоське селище Коккіноплу, селища Петра, Вронту і Діон ному Пієрія;
• на східній стороні — місто Літохоро, де каньйон річки Еніпей розтинає масив Олімпу;
• на південно-західній стороні — селища Сикамінеа та Кар'я, Ларісса.
• на захід — Монастир Святої Трійці (Спармос) і селище Питіон.

Гора Олімп сформована осадовими гірськими породами, відкладеними 200 млн років тому у мілкому морі. Різні геологічні події після того спричинили підняття всього регіону та моря. Близько мільйона років тому льодовики покривали гору та створили її плато та улоговин. Коли льодовик танув, потоки води віднесли скельні уламки до низу, утворивши алювіальні конуси виносу, які простягнулись від підніжжя гори аж до моря^[9]. Геологічний музей гори Олімп, розташований у Лептокар'я, дає детальну інформацію про геологічну будову гори.

• Пантеон
• Олімпія
• Олімпійські змагання
• Олімпійські ігри

• Гомер. Одіссея / переклад із давньогрецької Б. Тена. Київ: Дніпро, 1963.

• Олімп // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Олімп // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 151.
• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олімп

• Православні святині Олімпа^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Міф про Олімп Архівовано від 16.04.2022 / ред. Кун М. А. // Легенди і міфи Стародавньої Греції. — 1922 р. (укр.)