|
Сарненський повіт
Сарненський повіт (пол. Powiat sarneński) — адміністративно-територіальна одиниця міжвоєнної Польщі та УРСР. Повітове місто — Сарни. ІсторіяСтворений 1 березня 1921 і проіснував до 1940 року З часу заснування перебував у складі Поліського воєводства до 16 грудня 1930, коли був приєднаний до складу Волинського воєводства. 27 листопада 1939 року включений до новоствореної Рівненської області. Ліквідований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням області на райони. Складався з 9 сільських гмін (172 сільських громади), 3 міських гмін, 1 міста та 5 містечок. Загальна площа повіту — 5478 км², населення — 181 300 осіб, щільність — 33,1 ос. на км². 1 липня 1926 року до Немовицької гміни Сарненського повіту приєднано колонії Ост і Фільварок, вилучені зі Степанської гміни Костопільського повіту[1]. Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] ґміна Березьніца поділена між ґмінами Домбровіца, Влодзімєжец, Городзєц і Нємовіче та передано село Любахи від ґміни Влодзімєжец до ґміни Рафалувка. Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі і включення їх до міста[3]. Загальні відомостіСарненський повіт став північно-східною окраїною Волинського воєводства після передачі в 1930 р. з Поліського воєводства (складі II Речі Посполитої)[4]. Межував на заході з Ковельським і Луцьким повітами, на півночі з Поліським воєводством (Каширський, Пінський та Столінський повіти), на сході — з Радянським Союзом, а на півдні прилягав до Костопольського повіту. Площа повіту становила 5,478 км², населення — 181 300 осіб (за переписом 1931), щільність населення становила 33 особи на 1 км². Район найбільш населений українським населенням чисельністю 129 800 осіб (71,6 %). Друга за величиною громада поляків становили 30 400 осіб. Було також трохи євреїв та інших етнічних груп. Адміністративний поділ Міські ґміни:
Сільські ґміни:
У складі СРСР27.11.1939 до Сарненського повіту включені частини Пінського (Вітчівська, Кухітсько-Вольська і Морочанська волості) і Столінського (Березовська і Висоцька волості) повітів у ході випрямлення кордону з БРСР[5]. 17 січня 1940 року територія повіту поділена на райони:
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
