Тернопільська чоловіча учительська семінарія
Тернопільська державна чоловіча вчительська семінарія (пол. Seminaryum Nauczycielskie Męskie w Tarnopolu ) — колишній навчальний заклад в м. Тернополі з українською (руською) та польською мовами навчання, що діяв у 1871—1936 роках. Першим директором семінарії був Северин Дністрянський . 1923 року названа іменем Генрика Сенкевича , польського прозаїка білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії з літератури 1905 року.
Історія
Будівля семінарії, березень 2017
Австрійський період
Державний шкільний закон Австро-Угорщини 1869 року вніс суттєві зміни у процес підготовки вчителів: замість існуючих учительських препаранд запроваджувались нові навчальні заклади — чоловічі та жіночі вчительські семінарії.[ 1]
Відкрилась 1 вересня 1871 року,[ 2] [ 3] готувала учителів в основному для сільських початкових шкіл. Незважаючи на те, що в селах переважна більшість, а часом і все населення без винятку розмовляло українською мовою , майже половину учнів становили поляки .
У перший навчальний рік функціонували два курси, а також перший клас школи вправ. Через чотири роки працювала чотирикласова школа, а також підготовчий клас до семінарії, відкритий у 1875/1876 навч. році розпорядженням тодішнього шкільного товариства. 1892 ррку у зв'язку з новою організацією семінарій заклад, окрім підготовчого класу, отримав чотири курси, також двомовну (з польською і українською (руською) мовами навчання) школу вправ.[ 4]
Перший випуск відбувся у 1873 році.[ 5]
Якийсь час не мало власного приміщення, тому винаймала триповерхову будівлю Товариства народної школи (пол. Towarzystwo Szkoły Ludowej ) на вулиці Качали, 1. Також не мали подвір'я та спортмайданчику, тому іноді для занять фізичною культурою використовували майданчик польського товариства «Сокул» .[ 6] [ 7]
У 1899 році заснували Товариство опіки над інтернатом (або бурсою[ 8] ) Тернопільської державної чоловічої учительської семінарії, також у місці, де сходились вулиці Шевченка (нині вул. Пирогова [ 8] ) і Лелевеля (нині вулиця Січових Стрільців [ 8] ), звели двоповерховий будинок, який і став приміщенням інтернату, в якому могли[ 9] безоплатно[ 10] мешкати 40[ 9] (за іншими даними 60[ 10] ) учнів.
1907 року Галицький сейм поділив семінарії на два типи залежно від майбутнього місця праці випускника. Навчання тривало чотири роки, діяли підготовчі класи.
До першої світової війни діяла в будинку В. Стахевича на площі Собеського (нині Майдан Волі ), після війни — в будинку «Товариства шкіл людових» на вулиці Міцкевича[ 10] (нині бульвар Тараса Шевченка , 1; будинок зберігся, однак отримав четвертий поверх[ 11] ).
Якийсь час при при учительській семінарії діяла початкова школа (зокрема, 1924 р.)[ 12]
Під час воєн
Під час російської окупації протягом першої світової війни в 1914—1917 роках заняття не проводились, будівлю забрали для своїх цілей військовики (вона зазнала ушкоджень). Діяльність закладу відновилась 1 вересня 1918 року, однак у листопаді 1918 після початку польсько-української війни знову припинилась.[ 13]
В час польської окупації
1923 року термін навчання продовжено до п'яти років, також семінарія була названа іменем польського письменника Генрика Сенкевича .[ 14]
Радянський та нацистський періоди
У 1945 році викладачі семінарії — поляки після їх репатріації прибули на опольський Шльонськ , де закладали польськомовні школи.[ 15]
Відомі люди
Вчителі
Олександр Барвінський — старший учитель від 1871 року.[ 16]
Іван Боднар — управитель гімназії товариства «Рідна Школа» (Чортків), директор «Українбанку» в Тернополі[ 17]
Михайло Вагилевич — небіж Івана Вагилевича .[ 18]
Яків Вацик — катехит [ 19]
Северин Дністрянський — перший директор навчального закладу (1871[ 20] ), батько відомого правника Станіслава Дністрянського
Владислав Боберський (1846—1891, Тернопіль ) — польський педагог, ботанік, з 1872 року вчитель,[ 21] з 1885 року директор семінарії.[ 22]
Кароль Нементовський — разом з О. Барвінським призначений старшим учителем у 1871 році.[ 2]
Владислав Сатке (1853, Бережани — 1904, Тернопіль) — польський педагог, метеоролог, природознавець, письменник, головний учитель з 1897 року.[ 23] [ 24]
Станіслав Сроковський — у 1903—1914 роках; заснував «Подільський музей» (1913), голова комісії зі спорудження будинку Товариства народних шкіл на вул. Качали, 1—2 (з 1906)[ 25]
Еміль Міхаловський (директор у 1891—1919)
Юзеф Швайковський (призначений директором тимчасово, вересень 1919[ 14] )
Леопольд Голубович (директор у 1919—1936), на момент призначення професор Тернопільської реальної школи .[ 26]
Йозеф Шметтауер; в 1876 році також працював учителем гімнастики Першої тернопільської гімназії [ 27]
Йозеф Горжіца (Горітца) (1829—1897) — педагог і музикант[ 28] чеського походження.
Учні, випускники
Зенон (Ковалик) — священик-редемпторист , блаженний священномученик УГКЦ ,[ 29] Андрейко Дмитро ,[ 30] Батюк Антін ,[ 31] Безкоровайний Василь,[ 32] Біґус Петро — сотник УГА , просвітянин, громадсько-політичний діяч,[ 33] Бріль Степан (закінчив 1907),[ 34] Гарматій Лука (1887[ 35] ), Дністрянський Станіслав ,[ 36] Луцький Микола ,[ 37] Лучанко Григорій ,[ 38] Павлишин Осип-Лев ,[ 39] Рой Теодор,[ 40] Романишин Роман,[ 41] Стадник Йосип ,[ 42] Чічка-Андрієнко Клим ,[ 43] Шпитко Осип ,[ 44]
Див. також
Примітки
↑ Маслій Г. Підготовка вчителів у жіночих середніх навчальних закладах: Західноукраїнський контекст (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. — 2009. — № 1. — С. 81.
↑ а б Duda J. Państwowe Seminarium Nauczycielskie… — S. 200.
↑ іноді подають іншу дату — 1875 року
↑ Пахолок Р. І. Навчально-виховний процес у Тернопільській чоловічій учительській семінарії в 1935—1936 н. р. … — С. 57.
↑ Duda J. Państwowe Seminarium Nauczycielskie… — S. 204.
↑ Там само. — С. 203.
↑ Світлина майданчика → Любов Красновська. Тернопіль: у нашої гімназії позаду — 111 років історії .
↑ а б в Бойцун Л . Бурса // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 202. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ а б Duda J. Państwowe Seminarium Nauczycielskie… — S. 205.
↑ а б в Левенець Л. Учительська семінарія ім. Г. Сенкевича… — С. 501.
↑ Тернопіль, вулиця Степана Качали, 2 // Мапи гугл
↑ Володимр Мороз. Дві любові Чеслава Бліхарського: дружина і Тернопіль // 20 хвилин.
↑ Duda J. Państwowe Seminarium Nauczycielskie… — S. 206—207.
↑ а б Там само. — С. 207.
↑ Там само. — S. 199—200.
↑ Нахлік Є . за участі Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвінський) Олександер (Александер, Олександр) Григорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський , Є. Нахлік , А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 92. — ISBN 978-966-914-034-0 .
↑ Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Боднар Іван Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 62. — ISBN 978-966-528-318-8 .
↑ Медведик П. Вагилевич Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 218. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Гуцал П . Вацик Яків Максимович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 92. — ISBN 978-966-528-318-8 .
↑ Жуковський А . Дністрянський Северин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 91. — ISBN 978-966-02-4458-0 .
↑ Boberski Z. Boberski Władysław (1846—1891) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1936. — T. 2. — S. 150—151.
↑ Гуцал П. Боберський Владислав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 145. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Гуцал П. Сатке Владислав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 230. — ISBN 978-966-528-279-2 .
↑ Sroka S. Satke Władysław (1853—1904) // Polski Słownik Biograficzny . — Warszawa — Kraków : Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 265—266. (пол.)
↑ Дуда І . Сроковський Станіслав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 325. — ISBN 978-966-528-279-2 .
↑ Duda J. Państwowe Seminarium Nauczycielskiego Męskie im Henryka Sienkiewicza w Tarnopolu w latach 1871—1936 … — S. 211—212.
↑ Sprawozdanie C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1876 . — Lwów, 1876. — S. 14. (пол.)
↑ Барна В. Горжіца (Горітца) Йозеф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 395. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ о. Глубіш О. , Головин Б ., о. Шаварин М . Ковалик Зеновій Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 107. — ISBN 966-528-199-2 .
↑ Ясінський Б. Д . Андрейко Дмитро // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ , Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К . : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — С. 482—483. — ISBN 966-02-2075-8 .
↑ Дуда І., Мельничук Б. Батюк Антін // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 89. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Медведик П. Безкоровайний Василь Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 96. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Мацелюх Р. Бігус Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 124. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Весна Х., Левчук М Бігус Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 187. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Арсенич П . Гарматій Лука Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 404. — ISBN 966-02-3355-8 .
↑ Мельничук Б. Дністрянський Станіслав Северинович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 508. — ISBN 966-528-197-6 .
↑ Івахів Г., Паучок В. Луцький Микола Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 362. — ISBN 978-966-528-318-8 .
↑ Гуцал П . Лучанко Григорій Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 393. — ISBN 978-966-528-318-8 .
↑ Мельничук Б., Щербак Л. Павлишин Осип-Лев Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 8. — ISBN 978-966-528-279-2 .
↑ Рудка Б., Рудковський М. Рой Федір-Теодор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 510. — ISBN 978-966-528-318-8 .
↑ Пиндус Б. Романишин Ю. Романишин Роман Прокопович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 511. — ISBN 978-966-528-318-8 .
↑ Щербак Л. Стадники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 328. — ISBN 978-966-528-279-2 .
↑ Іванків С., Мельничук Б., Щербак Л. Чічка-Андрієнко Клим Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 599. — ISBN 978-966-528-279-2 .
↑ Бандурка І., Мельничук Б., Щербак Л. Шпитко Осип Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» , 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 648. — ISBN 978-966-528-279-2 .
Джерела
Посилання
Діють
Виші
Коледжі
Училища
Гімназії
Школи
Інші
Колишні