Угорська національна армія Magyar Nemzeti Hadsereg[1] (1919–1920)Королівська угорська національна армія Magyar Királyi Nemzeti Hadsereg[2] (1920–1922)Угорська королівська армія Magyar Királyi Honvédség[3] (1922–1945)
Піхотний прапор Угорської королівської армії (1939-45)
Угорська королівська армія (угор.Magyar Királyi Honvédség, нім.Königlich Ungarische Armee) — сухопутні війська Королівства Угорщини в період з 1922 по 1945 рік[11][12][13]. Ця назва була успадкована від однойменної Угорської королівської армії (угор.Magyar Királyi Honvédség), що діяла від 1867 до 1918.
В 1939 році в ході війни між Королівством Угорщина та Карпатською Україною (між угорськими військами та воєнізованими формуваннями Карпатської січі Карпатської України), відбулася черга кровопролитних зіткнень. Війна завершилася окупацією і приєднанням до Королівства Угорщина території Закарпатської України (Підкарпатської Русі).[14]
Військовослужбовці Угорської королівської армії (гонведи, угор.honvéd, під час окупації України у Німецько-радянській війні завдали громадянам і державі величезних матеріальних збитків, а також брали участь у каральних акціях проти партизан і мирного населення.[15]
Військово-морські сили
Королівська угорська річкова гвардія Magyar Királyi Folyamőrség[16] (1921–1939)Річкові сили Королівської угорської армії Magyar Királyi Honvéd Folyami Erők[17] (1939–1945)
У квітні 1919 уряд Угорщини створив Військово-морські сили (угор.Hadihajós csapat, дос. «група бойових кораблів») у підпорядкуванні Міністерства оборони з метою патрулювання Дунаю. 1 березня 1921 її замінила цивільна Угорська королівська річкова гвардія (Magyar Királyi Folyamőrség) при Міністерстві внутрішніх справ. У період з березня 1927 по травень 1930 чисельність персоналу зросла приблизно до 1700 осіб, і ця кількість залишалася до кінця Другої світової війни. 15 січня 1939 Річкова гвардія була перейменована в Річкові сили королівської угорської армії (Magyar Királyi Honvéd Folyami Erők) і передано у підпорядкування Міністерству оборони[17]. Вони використовували морські звання до 1 липня 1944, коли вони перейшли на армійські звання. У квітні 1941 брали участь у вторгненні в Югославію. З квітня 1944 їх тральщики допомагали в Kriegsmarine (Німецький флот) у очищенні Дунаю від авіаційних мін[23].
↑ абвBonhardt, Attila; Sárhidai, Gyula; Winkler, László (1992). A Magyar Királyi Honvédség fegyverzete. Budapest: Zrínyi Kiadó. с. 10—11. ISBN9633272254.
↑46154/eln. B. 1920. számú körrendelet. A honvédelmi minister és az alája rendelt összes hatóságok, hivatalok, alakulatok, csapatok, stb. "m. kir." címzéssel való ellátása. Rendeleti Közlöny a Magyar Királyi Nemzeti Hadsereg számára: Szabályrendeletek. 47 (16): 65. 3 квітня 1920.
↑239/eln. 15. 1922. számú körrendelet. "M. hir. honvédség" elnevezés használatbavétele. Rendeleti Közlöny a Magyar Királyi Honvédség számára: Szabályrendeletek. 49 (2): 13. 22 січня 1922.
↑Kollega Tarsoly, István, ред. (1996). Királyért és hazáért. Révai nagy lexikona (Hungarian) . Т. 11. Budapest: Hasonmás Kiadó. с. 649. ISBN9639015040.
↑17.733/Elnöki oszt. – 1940. számú körrendelet. Honvédnap rendszeresítése. Honvédségi Közlöny. 67 (8): 120—121. 15 квітня 1940.
↑45000/Elnökség A. – 1938. számú körrendelet. M. kir. honvéd csapatzászlók, m. kir. honvéd lobogók és a nemzeti lobogó rendszeresítése. Honvédségi Közlöny. 65 (32): 317—318. 15 грудня 1938.
↑Niehorster, Leo W. G. (1998). The Royal Hungarian Army 1920—1945, 313 pages, ISBN 1-891227-19-X
↑*Thomas, Dr. Nigel; Szabo, Laszlo Pal (2008). The Royal Hungarian Army in World War II. New York: Osprey. ISBN978-1-84603-324-7.
↑The Royal Hungarian Army, 1920—1945, Volume II, Hungarian Mobile Forces, by Dr. Peter Mujzer
↑О. І. Ладига.[1] // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки.. — С. 17-26.
↑ абCsonkaréti, Károly; Sárhidai, Gyula (2009). A Magyar királyi folyamerők és fegyverzetük 1920-1945. Budapest: Zrínyi Kiadó. с. 17. ISBN9789633274880.
↑ абCsonkaréti, Károly; Benczúr, László (1991). Haditengerészek és folyamőrök a Dunán: a császári (és) királyi haditengerészet Duna-flottillájától a Magyar Királyi Honvéd Folyamerőkig: 1870-1945. Budapest: Zrínyi Kiadó. с. 199. ISBN9633271533.
↑Csonkaréti, Károly; Benczúr, László (1991). Haditengerészek és folyamőrök a Dunán: a császári (és) királyi haditengerészet Duna-flottillájától a Magyar Királyi Honvéd Folyamerőkig: 1870-1945. Budapest: Zrínyi Kiadó. с. 260. ISBN9633271533.
↑Csonkaréti, Károly; Sárhidai, Gyula (2009). A Magyar királyi folyamerők és fegyverzetük 1920-1945. Budapest: Zrínyi Kiadó. с. 37—38. ISBN9789633274880.
↑ абCsonkaréti, Károly; Sárhidai, Gyula (2009). A Magyar királyi folyamerők és fegyverzetük 1920-1945. Budapest: Zrínyi Kiadó. с. 41. ISBN9789633274880.
↑Nemzeti lobogó és árbocjelvények. Szolgálati utasítás a m. kir. folyamőrség számára: szolgálat az úszóegységekben. Budapest: Centrum Kiadóvállalat. 1931. с. 6—7.
↑100/Elnökség A. – 1939. számú körrendelet. A m. kir. honvéd folyamerők lobogóinak és jelvényeinek rendszeresítése. Honvédségi Közlöny. 66 (4): 11. 16 січня 1939.