Фрідріх Єкельн

Фрідріх Єкельн
Friedrich Jeckeln
Народження	2 лютого 1895(1895-02-02) Горнберг, Німецька імперія
Смерть	3 лютого 1946(1946-02-03) (51 рік) Рига, СРСР повішення
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Вид збройних сил	Німецька армія Рейхсвер Ваффен-СС
Рід військ	Гірські війська
Роки служби	1913-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія
Член	СС[1]
Звання	Обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції
Формування	Моторизована дивізія СС «Тотенкопф»
Командування	VI ваффен-армійський корпус СС (латиський) V добровольчий гірський корпус СС
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди
Фрідріх Єкельн у Вікісховищі

Фрідріх Єкельн (нім. Friedrich Jeckeln; 2 лютого 1895, Горнберг — 3 лютого 1946, Рига) — німецький офіцер Ваффен-СС і Поліції, обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Фрідріх Єкельн народився 2 лютого 1895 року в місті Горнберг в родині промисловця. 1 жовтня 1913 року вступив в армію. Був учасником Першої світової війни. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. Демобілізований у 1919 році.

1 жовтня 1929 року Єкельн вступив в НСДАП (партійний квиток № 163 348), співробітник політичної організації НСДАП. 15 березня 1930 року Фрідріх вступив в СС (службове посвідчення № 4 367) штурмбаннфюрером, служив в загоні СС в Ганновері. У 1932 році обраний депутатом Рейхстагу від Східного Ганновера.

При введенні посад вищих керівників СС і поліції 28 червня 1938 року одержав цей пост в області «Центр» (Ганновер), що об'єднувала територію XI військового округу.

У травні 1940 року був призначений командиром 1-го батальйону 2-го піхотного полку СС «Тотенкопф» в складі моторизованої дивізії СС «Тотенкопф». Фрідріх Єкельн взяв участь у Французькій кампанії і в боях на Східному фронті.

З 23 червня 1941 року був вищим керівником СС і поліції на Півдні Росії. Один з організаторів масового терору в Україні (в тому числі масових вбивств у Бабиному Яру (Київ), Рівному та Дніпропетровську). У серпні 1941 доповів про знищення 44 125 євреїв.

З 1 жовтня 1941 був вищим керівником СС і поліції на Півночі Росії (зі штаб-квартирою в Ризі), з 12 грудня 1941 року також ще командир оберабшніта СС «Остланд». Один з організаторів терору, масових вбивств місцевого населення, депортацій на території Литви, Латвії, Естонії та частини Білорусі.

Користуючись підтримкою місцевих націоналістів, керував широкомасштабним знищенням євреїв в Прибалтиці. Очолив керівництво антипартизанськими операціями, сформувавши бойову групу «Єкельн». У міру наближення фронту до території Прибалтики бойова група «Єкельн» стала використовуватися для затикання дірок на фронті.

У червні — липні 1944 року командував VI ваффен-армійським корпусом СС (латиським). 1 березня 1945 року призначений командиром V добровольчого гірського корпусу СС, на чолі якого брав участь в боях у Східній Пруссії і обороні Берліна. 2 травня 1945 року був узятий в полон в Берліні радянськими військами.

На Ризькому процесі за військові злочини засуджений військовим трибуналом Прибалтійського військового округу до смертної кари. Фрідріх Єкельн був повішений 3 лютого 1946 року в Ризі.

• Анвертер СС (1 грудня 1930)
• Манн СС (5 січня 1931)
• Штурмбанфюрер СС (31 березня 1931)
• Штандартенфюрер СС (22 червня 1931)
• Оберфюрер СС (20 вересня 1931)
• Группенфюрер СС (4 лютого 1933)

• Обергруппенфюрер СС (13 вересня 1936)
• Генерал Поліції (1 квітня 1941)
• Генерал Ваффен-СС (1 липня 1944)

• Залізний хрест 2-го класу
• Медаль Військових заслуг Карла-Фрідріха
• Почесний хрест князівського ордена дому Гогенцоллернів
• Почесна згадка у газеті Німецької імперської армії
• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

• Знак учасника зльоту СА в Брауншвейзі 1931
• Цивільний знак СС (№1 981)
• Почесний кут старих бійців (1934)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1937)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937)
• Почесний кинджал СС
• Спортивний знак СА в бронзі
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (28 вересня 1940)
  • 1-го класу з мечами (27 січня 1942)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (жовтень 1941)
• Залізний хрест 1-го класу (12 травня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (29 червня 1942)
• Знак «За поранення» в сріблі (27 червня 1942)
• Німецький хрест в золоті (19 грудня 1943) як обергруппенфюрер СС і генерал Поліції і командир бойової групи «Єкельн»;
• Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
  • Лицарський хрест (27 серпня 1944) як обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції і командир бойової групи «Єкельн»;
  • Дубове листя (№ 802) (8 березня 1945) як обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції і командувач V добровольчого гірського корпусу СС.
• Знак гау (Баден)
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в сріблі та бронзі (15 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
• Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го класу

• 
• 
  Єкельн (5-й зліва) разом з рейхскомісаром Остланду Генріхом Лозе та групою офіцерів на Ризькому вокзалі
• 
  Єкельн (стоїть зліва) під час судового процесу в Ризі, 1946
• 
  Єкельн у радянському полоні

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
• Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.
• Ezergailis, Andrew (1996). The Holocaust in Latvia 1941–1944 – The Missing Center, Historical Institute of Latvia (in association with the United States Holocaust Memorial Museum) Riga. ISBN 9984-9054-3-8.
• Fleming, Gerald (1984) Hitler and the Final Solution, University of California Berkeley. ISBN 0-520-05103-3
• FELLGIEBEL, W.P., Elite of theThird Reich, Helion & Company Limited, Solihull, 2003. [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• PATZWALL, K. & SCHERZER, V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001. [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Miller, Michael D. & Collins, Gareth. ”SS-Obergruppenführer & General der Polizei (H–L)” (på engelska). Axis Biographical Research.