Фільмографія Дені Вільнева

Дені Вільнев (фр. Denis Villeneuve) — франко-канадський кінорежисер, продюсер і сценарист. Його повнометражним режисерським дебютом став драматичний фільм «32-ге серпня на Землі» (1998), до якого він також написав сценарій^[1][2]. Згодом він написав і зняв чергову драму «Вир^[en]» (2000), що оповідає про молоду жінку, яка страждає на депресію й зав'язує романтичні стосунки із сином людини, яку вона вбила внаслідок дорожньо-транспортної пригоди^[3]. Вільнев отримав кілька нагород за найкращу режисерську роботу й найкращий сценарій^[4][5], а також був нагороджений призом ФІПРЕССІ на Берлінському міжнародному кінофестивалі^[6]. У 2009 році він зняв драму «Політех^[en]», що ґрунтується на реальних подіях, які сталися в Політехнічній школі Монреаля^[7]. Після цього він став режисером та співсценаристом воєнної драми «Пожежі» (2010)^[8], яка здобула схвалення критиків і численні номінації та нагороди^[9][10], включно з номінаціями на премії БАФТА та «Оскар» за найкращий неангломовний фільм і найкращий міжнародний художній фільм відповідно^[11][12].

У 2013 році було випущено трилер «Полонянки» з Г'ю Джекманом і Джейком Джилленголом у головних ролях^[13] та психологічну драму «Ворог», над якою Вільнев також співпрацював із Джилленголом^[14]. Його наступним проєктом став бойовик-трилер «Сікаріо» (2015), що оповідає про агента ФБР у виконанні Емілі Блант, яка приєднується до урядової оперативної групи із завданням знищити лідера мексиканського наркокартелю^[15]. Після цього він став режисером науково-фантастичної драми «Прибуття» (2016), яка є адаптацією повісті «Історія твого життя» Теда Чана та здобула визнання критиків^[16]. Фільм був названий одним із найкращих фільмів 2016 року^[17], тоді як Вільнев отримав свої перші номінації за найкращу режисерську роботу на церемоніях БАФТА, Гільдії режисерів Америки та «Оскару»^[18][19][20]. Потім він зняв неонуарний науково-фантастичний фільм «Той, хто біжить по лезу 2049», який є продовженням «Того, хто біжить по лезу» (1982) та оповідає про репліканта у виконанні Раяна Гослінга^[16].

Кількома роками пізніше Вільнев став режисером, співсценаристом та співпродюсером епічного науково-фантастичного фільму «Дюна» (2021) § першої частини адаптації однойменного роману Френка Герберта^[21], яка здобула схвальні відгуки^[22] та стала найкасовішою у фільмографії Вільнева, зібравши 400 млн $^[23][24]. Картина була номінована на численні нагороди, включно з номінаціями в категоріях «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота» й «Найкращий адаптований сценарій», а також першими для Вільнева номінаціями на «Золотий глобус»^[25]. Його наступною роботою стане «Дюна 2» (2023) — друга частина адаптації роману Герберта^[26].

• Список нагород та номінацій Дені Вільнева

• Фільмографія Дені Вільнева на сайті IMDb (англ.)