Роза Хайрулліна народилась 12 вересня 1961 року в Норильську. Її батьки були дітьми засланців голів колгоспів[2]. Коли Розі було сім з половиною років, сім'я переїхала до міста Зеленодольська. З третього класу займалася в театральних студіях і мріяла стати актрисою. Після школи Роза вступила до Казанського театрального училища. З другого курсу грала на сцені Національного театру імені Галіасгара Камала. Після закінчення училища 1981 року Роза почала працювати в Казанському театрі юного глядача. 1992 року була нагороджена Державною премією Росії за роль у виставі «Погром» за мотивами роману Бориса Васильєва «І був вечір, і був ранок…» режисера Бориса Цейтліна[3]. 1996 року спектакль «Буря» за Вільямом Шекспіром отримав премію «Золота маска»[4].
Є така актриса Роза Хайрулліна. Грала в театрі юного глядача, коли там працював Цейтлін. Це геніальна сучасна актриса. Я дивилася спектакль в Театрі юного глядача, і мені дуже хотілося бути такою ж, як вона, або, щонайменше, отримувати таку насолоду від сцени, яку, я бачила, отримує вона. У цьому сенсі, якщо б не ТЮГ в Казані, напевно, я б не була актрисою. Одного разу йшла вулицею і загадала: побачу зараз, як з службового входу ТЮГу вийде Роза Хайрулліна, то стану актрисою. І вона вийшла…[5]
1996 року пожежа знищила Казанський ТЮГ[6], і Роза Хайрулліна виїхала з Казані. Недовгий час грала в Челябінському ТЮГу. 1997 року отримала запрошення до Самарського театру «СамАрт» і незабаром стала провідною актрисою[7].
З 2009 до 2020 року — актриса Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова («Табакерка»)[8][9].
Грала на сцені Театру імені Ленсовєта у виставі «Я сумую за тобою» за творами Олександра Володіна[10][11], на сцені Самарського академічного театру драми імені М. Горького у виставі «Полковник птах» за п'єсою Христо Бойчева.
У театрі «Притулок Комедіанта» (Санкт-Петербург) грає короля Ліра у виставі режисера Костянтина Богомолова «Лір»[12]. У Театрі Націй грає Басю у виставі «Шоша» (режисер Т. Імамутдинов)[13].
Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова
2009 — «Олеся» ОлександрКупрін (реж. О. Невмержицька) — Мануйлиха
2009 — «Вовки і вівці» ОлександрОстровський (реж. К. Богомолов) — Меропія Давидівна Мурзавецька
2010 — «Одруження» М. Гоголь (реж. О. Тополянський) — Орина Пантелеймонівна
2010 — «Wonderland-80» СергійДовлатов, ЛьюїсКерролл (реж. К. Богомолов) — вчителька перша моя, Мама Нателли та Біла Королева Вікторія Альбертівна, а також коридорна готелю «Сокіл»
1992 — Державна премія Російської Федерації в галузі літератури й мистецтва 1992 року (Роза Тре, вистава «Погром», Казанський державний театр юного глядача)
2003 — номінація на національну театральну премію «Золота маска» за найкращу жіночу роль у драматичному театрі (Матуся Кураж, вистава «Матуся Кураж», Самарський театр юного глядача «СамАрт»)[16])
2006 — Міжнародна премія імені Станіславського в номінації «Майстерність актора» за ролі у виставах останніх років[17]
2009 — номінація на національну театральну премію «Золота маска» за найкращу жіночу роль у драматичному театрі (Пепа, вистава «Полковник Птах», Самарський академічний театр драми ім. М. Горького)
2012 — 34-й Московський міжнародний кінофестиваль: Приз «Срібний Георгій» за найкраще виконання жіночої ролі (ханша Тайдула, фільм «Орда»)
2012 — номінація на премію «Зірка театрала» журналу «Театрал» за найкращу жіночу роль другого плану (Варвара Олексіївна, вистава «Диявол», Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова)
2012 — Театральна премія газети «Московський комсомолець» за найкращу жіночу роль другого плану (Варвара Олексіївна, вистава «Диявол», Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова)
2012 — номінація на премію «Білий слон» Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії за найкращу жіночу роль (ханша Тайдула, фільм «Орда»)
2013 — номінація на премію «Золотий орел» за найкращу жіночу роль у кіно (ханша Тайдула, фільм «Орда»)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
