Хоменко Борис Васильович
Бори́с Васи́льович Хоме́нко (20 травня 1928 — 31 липня 2011). Уродженець села Гути, нині Конотопського району Сумської області — український літературознавець, перекладач, педагог. Дослідник комі літератури. Член Спілки журналістів України (1961—2011), Національної спілки письменників України (2000—2011). Перебував на обліку Вінницької обласної організації НСПУ. Нагороджений, зокрема, орденамами Вітчизняної війни 2 ступеня. БіографіяБорис Васильович Хоменко народився 20 травня 1928 року в селі Гути, нині Конотопського району Сумської області. Учасник Другої світової війни. Нагороджений орденами та медалями. Закінчив Вінницький технікум комунального і цивільного будівництва (1948), філологічний факультет Вінницького педагогічного педінституту (1953). Учителював, був на видавничій роботі, від 1963 року — викладач кафедри української літератури педагогічного інституту (нині Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського). Кандидат філологічних наук (1972), професор кафедри української літератури та журналістики (до 2009 р.). ТворчістьДосліджував творчість ряду українських письменників ХІХ — ХХ ст., найбільш наполегливо — Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського. Роботи також присвячені творчості класиків — Григорія Сковороди, Івана Франка, Івана Котляревського, Марка Вовчка, Степана Руданського, Анатолія Свидницького, Олександра Довженка, Володимира Сосюри; сучасників — Є. Гуцала, Г. Т. Танцюри, В. Л. Юхимовича, А. Д. Гудими, П. М. Перебийноса, Б. А. Буяльського, В. Д. Кобця.[1] Автор статей у таких науково-популярних виданнях, як: Українська літературна енциклопедія, Енциклопедія сучасної України, а також Шевченківська енциклопедія, літературний словник Вінниччини «З-над Божої ріки» (Вінниця, 2001).[2] ТвориАвтор книжок:
Переклав окремі твори: з російської мови — А. Цесарського «Записки партизанського лікаря» (1962), В. Муравйова «Перші пісні» (1978); з балкарської — Е. Гуртуєва «Книжка про Хасана» (1979); з осетинської — Т. Бесаєва, з тамільської — зб. «Тамільські прислів'я та приказки» (1991).[3] Нагороди і почесні званняЛауреат премії імені Степана Руданського (2005).[4] Примітки
Джерела і література
Посилання
Див. такожInformation related to Хоменко Борис Васильович |