Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Чоппер з Дманісі (Грузія), вік близько 1,85 млн років
Чоппер (від англ.chopper — «рубальник, ударник») — одне з найдавніших знарядь праці епохи палеоліту. Відноситься до т. зв. «Галечних знарядь» (англ.pebble-tool, фр.galet amenagée). Чопер був вкрай простий у виготовленні і являв собою загострену гальку або валун розміром до 7,5-10 см. Робочий край створювався декількома сколами, зробленими тільки з одного боку, і мав неправильну форму. Вся інша частина знаряддя залишалася необробленою і служила місцем захоплення рукою. Для виготовлення більш пізніх знарядь, «чоппінгів», скол робився з двох сторін. Причому з чопера легко виходив чоппінг. Пізніше з'явилося набагато ретельніше оббите знаряддя, яке в українській археології має назву «рубило».
Чопери вперше почали виготовлятися австралопітеками близько 2,6 млн років тому і використовувалися як рубляче знаряддя. Не всі чопери використовувалися. Мабуть, часто були більш важливі дрібні відколи каменю, одержувані при їх виготовленні. Ці гострі осколки застосовувалися як ножі тощо. Уже в рамках олдувайської культури чопери починають витісняти досконаліші чоппінги і рубила, однак чопери залишалися повсюдно поширені і практично не змінювалися весь палеоліт. В областях, де крім гальки не було іншої сировини (наприклад, ареал гіссарської культури), чопери зберігаються до кінця кам'яної доби. Тасманійці виготовляли їх навіть в XIX столітті.
Деревянко А. П., Маркин С. В., Васильев С. А. Палеолитоведение: введение и основы. — Новосибирск: ВО «Наука». Сибирская издательская фирма, 1994. — 288 с. — ISBN 5 02 030873 0
Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох / Пер. с чеш. — М.: Мысль, 1988. — С. 133—136. — ISBN 5-244-00188-4
