Чха Бом Ґин

Чха Бом Ґин
Особисті дані
Народження	22 травня 1953(1953-05-22)[1][2] (71 рік)
	Хвасон, Республіка Корея
Зріст	181 см
Громадянство	Південна Корея
Позиція	півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
	Університет Корьо
Професіональні клуби*
1978—1979 «Дармштадт 98» 1 (0) 1979—1983 «Айнтрахт» (Франкфурт) 122 (46) 1983—1989 «Баєр 04» 185 (52) 1978—1989 Всього за кар'єру 308 (98)
Національна збірна
1970—1972 Південна Корея (до 20) ? (?) 1972—1986  Південна Корея 121 (55)
Тренерська діяльність**
1991—1994 «Ульсан Хенде» 1997—1998  Південна Корея 1998—1999 «Шеньчжень Пінань» 2003—2010 «Сувон Самсунг Блювінгз»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Чха Бом Ґин у Вікісховищі

Чха Бом Ґин (кор. 차범근^?, 車範根^?; 22 травня 1953, Хвасон) — південнокорейський футболіст і тренер.

Визнаний найкращим футболістом Азії XX століття за версією Міжнародної федерації футбольної історії та статистики.

Чха Бом Ґин почав свою футбольну кар'єру в 1971 році в клубі «Коріан Ейр». У грудні 1978 року футболіст перейшов у клуб Бундесліги — «Дармштадт 98». Через сезон він перейшов в «Айнтрахт» з Франкфурта, з яким в 1980 році виграв Кубок УЄФА.

З 1983 року Бум-Кун грав за леверкузенський «Баєр 04», з яким виграв свій другий Кубок УЄФА в 1988 році. У 1989 році завершив кар'єру, зігравши в Бундеслізі 308 матчів і забивши 98 голів (жодного з них — з пенальті)^[3]. За 10 сезонів він отримав лише одну жовту картку. Встановлений ним рекорд за кількістю забитих голів у Бундеслізі серед легіонерів пробув 10 років і був побитий лише Стефаном Шапюїзою в 1999 році.

У 1971 році Чха Бом Ґин дебютував у юнацькій збірній Південної Кореї. У 1972 році став наймолодшим гравцем у складі національної збірної Південної Кореї.

Незважаючи на восьмирічну перерву в іграх за збірну Південної Кореї Чха зіграв за неї 121 матч і забив 55 голів, що на момент закінчення його кар'єри (1989 рік) було одним з найкращих показників у світі як за кількістю ігор, так і за кількістю голів. Він взяв участь у фінальному турнірі чемпіонату світу 1986 року, де зіграв у всіх трьох матчах. Є кращим бомбардиром в історії південнокорейської збірної.

У 1991—1994 роках тренував команду К-Ліги «Ульсан Хенде».

У 1997 році Чха Бом Ґин був призначений тренером збірної Кореї, і був звільнений в ході фінального турніру чемпіонату світу 1998 після поразки 0:5 від збірної Нідерландів.

Після звільнення між ним і Корейською федерацією футболу виник конфлікт, в результаті якої він був на 5 років дискваліфікований всередині країни.

Два сезони він тренував китайський «Шеньчжень Сянсюй Ейсіті», потім працював телекоментатором. У 2003 році очолив клуб «Сувон Самсунг Блювінгз», з яким виграв ряд трофеїв, в тому числі — чемпіонат і кубок Південної Кореї.

Айнтрахт Франкфурт

• Володар Кубка УЄФА: 1980
• Володар Кубка ФРН: 1981

Баєр 04

• Володар Кубка УЄФА: 1988

Збірна Південної Кореї

• Переможець Азійських ігор: 1978
• Срібний призер Кубка Азії: 1972

Сувон Самсунг Блюуингз

• Чемпіон Південної Кореї: 2004, 2008
• Володар Кубка Південної Кореї: 2009
• Володар Суперкубка Південної Кореї: 2005

Син Чха Бом Ґина, Чха Ду Рі, також став футболістом, грав за південнокорейську збірну і німецькі клуби.

• Статистика ігор за збірну на сайті RSSSF [Архівовано 12 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)(англ.)
• Профіль на сайті worldfootball.net [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Стаття на Огоголе: Ча Бум Кун — батько корейського футболу [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]