ASIC (абревіатура від англ. Application-specific integrated circuit, «інтегральна схема для специфічного застосування») — інтегральна схема, спеціалізована для вирішення конкретного завдання. На відміну від інтегральних схем загального призначення, спеціалізовані інтегральні схеми застосовуються в конкретному пристрої та виконують строго обмежені функції, характерні тільки для даного пристрою; внаслідок цього виконання функцій відбувається швидше і, у підсумку, дешевше. Прикладом ASIC може бути мікросхема, розроблена виключно для управління мобільним телефоном, мікросхеми апаратного кодування / декодування аудіо- та відеосигналів (сигнальні процесори).

Мікросхема ASIC має вузьке коло застосування, обумовлене жорстко визначеним набором її функцій.

Різні виробники програмованих мікросхем (ASIC) мають і використовують різні технологічні можливості їхнього виготовлення. При цьому мова йде не тільки про ступінь прогресивності власне технологічних процесів (мінімально дозволений розмір елементів) — але і про можливості реалізації на кристалі різних видів запам'ятовувальних пристроїв, аналогових схем, а також використання мідних міжз'єднань.

Сучасні ASIC часто містять повноцінний 32-бітний процесор, блоки пам'яті (як оперативної, так і постійної) та інші великі блоки. Такі ASIC часто називають система на кристалі (англ. System-on-a-Chip, SoC).

При розробці цифрових ASIC для опису їхньої функціональності використовують мови опису апаратних пристроїв (HDL), такі як Verilog та VHDL.

• FPGA
• CPLD
• Базовий матричний кристал

• Ian Poole, ASIC basics tutorial [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Wai-Kai Chen (1999). The VLSI handbook. CRC Press. ISBN 0-8493-8593-8. (англ.)
• ASIC [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] / PCMag Encyclopedia (англ.)

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.