Kepler-18

Kepler-18 — зірка, яка знаходиться в сузір'ї Лебедя на відстані близько 1761 світлового року від нас. Навколо зірки обертаються, як мінімум, три планети.

Характеристики

Kepler-18 — зірка 13,5 величини, за своїми параметрами схожа на наше Сонце^[1]. Її маса і радіус практично ідентичні сонячним; температура поверхні становить близько 5345 кельвінів. У хімічному складі зірки виявлено підвищений вміст важких елементів. Однак за віком Kepler-18 набагато старше нашого світила — їй близько 10 мільярдів років. Зірка отримала своє найменування на честь космічного телескопа Кеплер, який відкрив у неї планети.

Планетна система

У 2011 році групою астрономів, що працюють з даними, отриманими орбітальним телескопом Kepler, було оголошено про відкриття^[1] трьох планет в системі. Спостереження за планетами велися за допомогою транзитного методу. Інформація, отримана з телескопа, була перевірена командою Kepler'а в обсерваторії ім. Кека за допомогою спектрографа HIRES.

Орбіти планет розташовані дуже близько до батьківської зірки — набагато ближче, ніж орбіта Меркурія до Сонця. Зовнішні планети c і d впливають одна на одну гравітаційним тяжінням, тому прискорюють і сповільнюють власний рух. Це створювало деякі труднощі для точного обчислення параметрів їх орбіт.

Найближча до батьківської зірки планета — Kepler-18b — являє собою Надземлю. Це нагріта до високої температури кам'яниста планета, по масі перевершує Землю приблизно в 7 разів. Радіус Kepler-18 b дорівнює двом земним радіусам. Вона обертається на відстані 0,045 а.о. від зірки, здійснюючи повний оборот за три з половиною доби. Для підтвердження існування цієї планети дослідники використовували телескоп Хейла в Паломарській обсерваторії.

Наступні дві планети, Kepler-18 c і Kepler-18 d, за масою і розмірами можна порівняти з Нептуном. Вони є гарячими газовими гігантами, які не мають твердої поверхні. Їх середня щільність набагато менше, ніж у Нептуна, що говорить про малу кількість важких елементів в хімічному складі. Автори відкриття вирахували, що обидві планети мають масивні ядра. Kepler-18 b обертається на відстані 0,07 а.о. від зірки; Kepler-18 b знаходиться трохи далі — на відстані 0,11 а.о. Між обома планетами спостерігається орбітальний резонанс 2:1^[2].

Планета	Маса (M_J)	Радіус (R_J)	Період обертання (днів)	Велика піввісь орбіти(а.о.)
Kepler-18 b	0,022±0,011	0,179±0,009	3,505	0,045
Kepler-18 c	0,054±0,006	0,49±0,03	7,642	0,075±0,001
Kepler-18 d	0,052±0,004	0,62±0,03	14,859	0,117±0,002

Див. також

Список зірок сузір'я Лебедя

Примітки

↑ ^а ^б William D. Cochran та ін. Kepler 18-b, c, and d: A System Of Three Planets Confirmed by Transit Timing Variations, Lightcurve Validation, Spitzer Photometry and Radial Velocity Measurements (англ.). Arxiv.org. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 25 жовтня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка); Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
↑ Космос-журнал: Три странные планеты. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.

Посилання

Пресс-реліз про відкриття планет в системі Kepler-18 на сайті телескопа Kepler [Архівовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Kepler-18 в енциклопедії экстрасонячних планет(англ.)
Kepler-18 на сайті Планетні системи [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[Cochran-1] а ^б William D. Cochran та ін. Kepler 18-b, c, and d: A System Of Three Planets Confirmed by Transit Timing Variations, Lightcurve Validation, Spitzer Photometry and Radial Velocity Measurements (англ.). Arxiv.org. Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 25 жовтня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка); Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]

[2] Космос-журнал: Три странные планеты. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.

[1]

[2]