|
OH-6 Cayuse
OH-6 Cayuse (укр. «Каю́с»[a], прізвисько «Голець» (англ. Loach), окрім основної назви LOH — англ. Light Observation Helicopter) це одномоторний легкий вертоліт з чотирилопатевим несним гвинтом для перевезення бійців, ескортування і нападів, та спостереження. Hughes Helicopters також виробляли Model 369 як цивільні моделі, Hughes Model 500, зараз випускаються MD Helicopters як MD 500. РозробкаУ 1960 армія США видала Технічну специфікацію 153 на легкий вертоліт спостереження (LOH) який може виконувати різні ролі: перевозити транспорт, ескортувати і атакувати, евакуювати і виконувати спостереження. Дванадцять компаній взяли участь у конкурсі, а авіаційний підрозділ компанії Hughes Tool Company представив Model 369. Дві моделі, представлені компаніями Fairchild-Hiller та Bell, були обрані фіналістами, але пізніше армія США включили вертоліт Hughes.  Перший прототип Model 369 піднявся у повітря 27 лютого 1963. Спочатку машина мала назву YHO-6A згідно армійській системі позначень, машина була перейменована на YOH-6A у 1962 коли міністерство оборони США створило Загальну систему позначення літальних апаратів. П'ять прототипів було побудовано, вони мали двигуни потужністю 252 к. с. вал. (188 кВт) Allison T63-A-5A,[4] і були доставлені у форт Ракер армії США, Алабама для проведення випробувань з іншими 10 прототипами літальними апаратами від Bell та Fairchild-Hiller. Під час випробувань, машина від Bell, YOH-4, була знята з випробувань через малу потужність (вона мала двигун потужністю 250 к. с. вал. (190 кВт) T63-A-5). Боротьба за контракт LOH почалася між Fairchild-Hiller та Hughes. Ґ'юз переміг у змаганні[4] і компанія отримала армійський контракт у 1965, з початковим замовлення на 714 машин, який пізніше було збільшено до 1300 з можливістю подальшого замовлення 114 машин. Вартість Hughes складала $19,700 за планер, без двигуна, і вартість Hiller була $27,000 за планер, без двигуна. Конструкція Hiller посилену систему керування, а Hughes — ні. У цьому і полягала різниця у вартості. За словами Джека Ріла Ґ'юз втратив більше $100 млн на будівництві 1370 планерів.[5][6] Подейкують, що Говард Ґ'юз навмисне занизив вартість виробництва, що перемогти у конкурсі, гадаючи, що при виробництві вони зможуть отримати фінансову вигоду.[7][8] У 1968 Ґ'юз запропонував побудувати ще 2700 планерів. Стенлі Гіллер скаржився армії США на нечесну гру Ґ'юза; таким, чином армія США відновила вакансію на контракт для всіх. Гіллер не взяв участь у новому конкурсі, натомість це зробив Bell, з переробленою Model 206. Після випробувальних польотів, армія запросила запечатані конкурсні пропозиції. Пропозиція Ґ'юза склала $56550 за планер, а Bell — $54,200. Як повідомляється, Ґ'юз провів консультації в останній момент зі своїм компаньоном Джеком Рілом, який рекомендував ставку в $ 53550. Ґ'юз, нічого йому не повідомляючи, додав $3,000 до ставки і таким чином програв контракт.[5][6] Японський OH-6У Японії випускали 387 OH-6/Hughes 369 за ліцензією на заводах Kawasaki Heavy Industries і використовували у сухопутних військах Японії (JGSDF), військово-морських силах Японії (JMSDF), береговій охороні і у цивільному житті. Починаючи з 2001 вертольоти OH-6 сухопутних військ почали заміняти вертольотами Kawasaki OH-1. Історія використанняПрийняття на службуУ 1964 міністерство оборони видало меморандум яким зазначалося, що всі літальні апарати з нерухомим крилом з армії США переводяться до ВПС, а армія США переходить на гвинтокрилі літальні апарати. Літак армії США, O-1 Bird Dog, який використовували для розвідки і артилерійського спостереження, замінили на вертоліт OH-6A.[9] Машина була прийнята на озброєння 1966, взявши участь у війні у В'єтнамі. Пілоти назвали новий вертоліт Loach (англ. Голець), англійська вимова абревіатури яка утворює назву програми, LOH (light observation helicopter). Світові рекордиНевдовзі після початку виробництва, OH-6 почав демонструвати те який вплив він має на подальший розвиток вертольотів. OH-6 встановив 23 світових рекорди для вертольотів 1966 у швидкості, витривалості і часі підйому.[10] 26 березня 1966, Джек Швайболд встанови рекорд при русі на замкненій дистанції на YOH-6A на авіабазі Едвардс, Каліфорнія. Він пролетів без посадки 1,739.96 mi (2,800.20 km).[11] Згодом, 6 квітня 1966, Робект Феррі встановив рекорд дальності польоту на вертольоті. Він пролетів з Калвер-Сіті, Каліфорнія з більш ніж тонною пального до Ормонд-Біч, Флорида, здолавши відстань у 1,923.08 nm (2,213.04 mi, 3,561.55 km) за 15 годин і з висотою у 24,000 футів, наприкінці польоту. На 2013 цей рекорд не здолано.[11][12] «Тихоня»Пара важко-модифікованих OH-6A використовували у ЦРУ під виглядом вертольотів Air America для підслуховування у 1972. У 1968 році для проекту ARPA, кодова назва «Mainstreet» було розроблено вертоліт 500Р (penetrator). Розробка включала тестування і тренувальні польоти у Калвер-Сіті, Каліфорнія і у Зоні 51 у 1971. Для зменшення звукових сигнатур, вертольоти (N351X та N352X) отримали чотирилопатеві хвостові гвинти у вигляді 'ножиць' (пізніше вони були використані у вертольоті розробки Ґ'юза AH-64 Apache), з п'ятою лопаттю у несному гвинті і переробленими кінцівками гвинта, модифікованою системою вихлопу і різними форсуваннями. У червні 1972 вертольоти було направлено на секретну базу у Лаосі (PS-44), один з вертольотів було важко пошкоджено під час тренувальної місії улітку. Інший вертоліт було направлено до Віня, В'єтнам для прослуховування в ніч з 5 на 6 грудня 1972, завдяки чому США отримали важливу інформацію стосовно операції Linebacker II і мирних переговорів у Парижі. Невдовзі вертоліт повернули до США, з нього демонтували обладнання і використали для створення нового стандарту 500.[13] 160-й Авіаційний полк Спеціальних операційЧерез провал у квітні 1980 операції Орлиний кіготь (спроба врятувати американських заручників у Тегерані), стало зрозуміло, що у військових не вистачає літальних апаратів і екіпажів які були б готові для спеціальних операцій. Для вирішення цієї проблеми, армія розпочала створення спеціальної повітряної авіагрупи, яка взяла участь у наступній спробі рятування заручників: операція Медоїд. Ударна група 160Організатори ударної групи виявили потребу у малих вертольотах які можуть сідати на різних майданчиках і які можна транспортувати вантажними літаками ВПС. Вони обрали для цієї ролі розвідувальний вертоліт OH-6A і він став відомий під назвою Little Bird (Маленька пташка) у порівнянні з іншими машинами, такими як MH-60 та MH-47. Як окрема частина проекту, у форті Ракер (Алабама) випускали озброєні вертольоти OH-6A.[14] Пілотів для вертольотів OH-6A набирали у 229-му Ударному вертолітному батальйоні і направляли до Армійського підрозділу авіаційної підтримки Національної гвардії Міссісіпі у Галфпорті, на два тижні для навчальних польотів. Після закінчення тренувань, літаком C-141 вертольоти і екіпажі доправили у форт Гаучука, Аризона, на двотижневі тренування. Тренування складалося з завантаження у транспортний літак C-130, який перевозив їх на нове місце на відстані 1 000 морських миль (1 900 км). Озброєні OH-6 з форту Ракер приєдналися до тренувальної програми восени 1980.[15] Операцію Медоїд було скасовано після того як 20 січня 1981 заручників було врятовано і деякий час здавалося, що підрозділ буде розформовано, а екіпажі повернуться до своїх підрозділів. Але армія вирішила зберегти підрозділ, який буде готовий до майбутніх дій. Ударна група, яка отримала назву Ударна Група 158, невдовзі була перетворена на 160-й авіаційний батальйон. Вертольоти OH-6A, які перевозили бійців, отримали позначення MH-6 Легкої штурмової роти, а озброєні OH-6A стали AH-6 Легкої ударної роти. 1 жовтня 1986, для задоволення у потребі підтримки, 1-245-й Авіаційний батальйон з Національної гвардії Оклахоми, який мав 25 AH-6 та 23 UH-1, було передано під оперативне керування 160-го. 1-245-й AVN BN було направлено до Армійського авіаційного підрозділу національної гвардії Міссісіпі у Галфпорті, на два тижні для кваліфікаційного тренування. Наступні два тижні проходили нічні тренування у Юмі. Вертольоти AH/MH перевозилися транспортними літаками, 1 C-5, 2 C-130 з усім обладнанням батальйону. Екіпажі тренувалися разом з 160-м. 1-245 отримали модифіковані піхотні прилади нічного бачення і відпрацьовували необхідні знання на вертольотах і з C-130.[16] Варіанти
Щоб дізнатися про інші варіанти AH-6 і MH-6, див. MH-6 Little Bird та Boeing AH-6. Оператори.jpg) Військові та цивільні оператори
Прийняття на службу
_%E8%A6%B3%E6%B8%AC%E3%83%98%E3%83%AA%E3%82%B3%E3%83%97%E3%82%BF%E3%83%BC.jpg) Колишні оператори
,_Denmark_-_Army_AN1230305.jpg)
Тактико-технічні характеристики Основні характеристики
Льотні характеристики
Озброєння
Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
