|
SpPz 2 Luchs
SpPz 2 Luchs (Рись) — німецька пливуча повнопривідна бойова розвідувальна машина, що була розроблена у 1970-х роках в ході програми по створенню колісних броньованих машин для Бундесверу, на озброєння розвідувальних частин якого була прийнята 1976 року. До 2015 її повинна замінити машина Fennek. Історія Міністерство оборони ФРН оголосило конкурс 1964 на створення колісних БТР: транспортера з колісною формулою 6×6, розвідувальної машини 8×8 і патрульної 4×4. У конкурсі взяли участь консорціум компаній Büssing, Henschel, Deutz AG, Krupp i Maschinenfabrik Augsburg-Nürnberg та з 1966 Daimler-Benz, для якого роботи виконувала компанія Porsche (1968—1974). Два прототипи презентували 1968, а 1969 Бундесвер змінив умови конкурсу, вимагаючи панцирний позашляховий плавучий транспортер з захистом від ЗМУ. Daimler-Benz отримав замовлення на дальший розвиток БТР з колісною формулою 8×8, яка повинна була замінити розвідувальні машини на базі Hotchkiss 11-2 (Schützenpanzer Kurz) і M41. По своїх технічних характеристиках вона мала відповідати новим основному танку «Leopard 1» і БМП «Marder». З травня 1975 серійним виробництвом займалась компанія ThyssenKrupp, яка 4 вересня 1975 передала першу машину Федеральному агентству. Загалом виготовил 400 машин до 1977. Багато комплектуючих є спільними з БТР TPz 1 Fuchs, випуск якого компанія незабаром розпочала. SpPz 2 Luchs брала участь у операціях Сили втілення, ІФОР у Боснії-Герцеговині (1995/96), Хорватії, KFOR у Косово (з 1999). На червень 2008 на озброєнні Бундесверу знаходилось ще 68 SpPz 2 Luchs. Конструкція Концепція БРМ базується на досвіді виготовлення Sd.Kfz. 234 та Sd.Kfz. 231[ru] з системою повороту усіх коліс, заднім місцем водія для забезпечення швидкого відступу при потребі без розвороту машини на 180°. Екіпаж складається з водія, командира, навідника-оператора і заднього водія (нім. Funker), що дозволяє їй рухатись вперед і назад з однаковою швидкістю. Корпус SpPz 2 Luchs складається з панцирних плит, що скріплені між собою зварюванням. Цей захист може протистояти кулям стрілецької зброї, осколкам гранат, набоїв. По центру даху корпусу розміщена вежа TS-7 з малокаліберною автоматичною 20-мм гарматою Rheinmetall Mk 20 Rh-202 без системи стабілізації з двосторонньою подачею набої. На вежі розміщено оглядове місце командира з 7,62-мм кулеметом MG-3. Командир і оператор користуються прицілами PERI Z-11 A-1, є спеціальний зенітний приціл. Для нічних дій після модернізації використовують підсилювач освітлення BM8025, згодом тепловізор WBG-X. 10-циліндровий мотор з турбонасосом Daimler/Benz OM403 VA на бензині має потужність 300 к.с., на дизельному паливі 390 к.с.  Передні і задні пари осей кріпляться до рами, що у свою чергу системою важелів кріпиться до корпусу. Привід від мотора може включатись лише на дві передні, задні осі чи на чотири. На високих швидкостях повертаються колеса двох крайніх осей в залежності від напрямку руху (вепер-передні, назад- задні), забезпечуючи радіус повороту 19 м. На швидкості до 50 км/год повертаються усі колеса (радіус розвороту 11,5 м). При русі на воді використовують два гребні гвинти. На носі встановлено хвилеріз з гідравлічним приводом розкриття, у корпусі три помпи. Модифікації .JPG)
Див. такожПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
