TRF1

TRF1
TRF1
Характеристики
	TRF1 у Вікісховищі

TRF1 (фр. Canon tracté de 155 mm Tr F1, укр. 155-мм буксована гармата F1) — французька 155-мм саморушна гармата. Вироблялася компанією GIAT.

Призначена для оснащення артилерійських полків піхотних та танкових дивізій. Самостійно може пересуватися зі швидкістю 8 км/год. Має напівавтоматичне заряджання.

Опис

Вперше артилерійська зброя представлена на виставці озброєнь Satory 1979, а потім вона змінила в армії гаубиці Моделі 50.^[1]

Транспортування та постачання боєприпасів здійснюються вантажівкою Renault TRM 10000, де, крім артилерійського розрахунку з 7 осіб, розміщується 48 пострілів.^[2]

Розрахунок складається з навідника, командира, 2 зарядних (замкових), оператора зарядного пристрою, водія та 2 правильних.

Тактико-технічні характеристики

Дальність: 24 км звичайними снарядами, 30 км активно-реактивними снарядами
Швидкострільність: 6 вистр. /хв.
Розгортання батареї: <5 хвилин
Подолання ухилів з кутом 60 % і бродів глибиною 1,2 м.
Кути горизонтального наведення - 445 міл ліворуч, 675 міл праворуч.
Наведення зброї гідравлічним пристроєм.

Виробництво

Виготовлялася гармата Бурзьким арсеналом із 1984 по 1993 рік.

Оператори

Україна: 6 гаубиць було передано Францією в 2022 році ^[3].

Україна

Формально власником та постачальником TRF1, які були передані ЗСУ, виступає приватна французька компанія S2M-Equipment. Але сам процес відновлення та передачі гаубиць Україні відбувається під контролем Міноборони Франції^[4].

За показником максимальної дальності стрільби активно-реактивним снарядом гаубиці TRF1 дещо переважають причіпні 152-мм гаубиці 2А65 «Мста-Б» — до 30 км проти 28 км відповідно^[4].

28 серпня 2023 року TRF1 було офіційно прийнято на озброєння Збройних Сил України^[5].

Франція

Загалом до французької армії поставлено 105 зразків TRF1. Гармата стала на озброєння 11-го артилерійського полку морської піхоти та 68-го артилерійського полку (68 ^e regiment d'artillerie) у 1989—1990 роках. 16 гармат 11-го апм взяли участь у Війні в Затоці у складі експедиційної Дивізії «Даге» (Division Daguet^[en]).

На 2013 рік гарматою були озброєні:

3-й артилерійський полк морської піхоти (3 ^e regiment d'artillerie de marine);
5-й заморський (експедиційний) загальновійськовий полк (5 ^e regiment interarmes d'outre-mer);
11-й артилерійський полк морської піхоти (11 ^e regiment d'artillerie de marine);
35-й парашутно-десантний артилерійський полк (35 ^e regiment d'artillerie parachutiste);
93-й гірничо-артилерійський полк (93 ^e regiment d'artillerie de montagne)^[6].

На зміну TRF1 Франція виготовляє самохідні артилерійські установки CAESAR^[7]. Останні гаубиці були зняті з озброєння у квітні 2022 р. ^[8]

Примітки

↑ Canon 155mm TR F1 Montpellier 2000. Maquetland (фр.). Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
↑ Henri-Pierre Grolleau. Les matériels de l’armée de Terre : [фр.]. — ISBN 978-2-35743-029-7.
↑ Франція передала Україні шість саморухомих гаубиць TRF1. Мілітарний. 12 грудня 2022.
↑ ^а ^б Франція передає ЗСУ гаубиці TRF1, що здатні "перестріляти" рашистські "Мста-Б". Defense Express. 9 вересня 2022.
↑ Чергові зразки іноземної зброї прийняті на озброєння ЗСУ — наказ Міністра оборони. Міністерство оборони України. 30 серпня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
↑ Photo: US Troops Fire French Howitzer. strategypage.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 20 липня 2017.
↑ François Lamy (8 octobre 2015). « N° 3115 Avis de M. François Lamy sur le projet de loi de finances pour 2016 (n° 3096) » (фр.). Assemblée nationale. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
↑ Chapleau, Philippe. La seconde vie des TRF1 français commence en Ukraine (actualisé). lignesdedefense.blogs.ouest-france.fr (фр.). Lignes de défense. Процитовано 12 грудня 2022.

[1] Canon 155mm TR F1 Montpellier 2000. Maquetland (фр.). Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 20 липня 2017.

[2] Henri-Pierre Grolleau. Les matériels de l’armée de Terre : [фр.]. — ISBN 978-2-35743-029-7.

[3] Франція передала Україні шість саморухомих гаубиць TRF1. Мілітарний. 12 грудня 2022.

[de.8851-4] а ^б Франція передає ЗСУ гаубиці TRF1, що здатні "перестріляти" рашистські "Мста-Б". Defense Express. 9 вересня 2022.

[5] Чергові зразки іноземної зброї прийняті на озброєння ЗСУ — наказ Міністра оборони. Міністерство оборони України. 30 серпня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.

[6] Photo: US Troops Fire French Howitzer. strategypage.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 20 липня 2017.

[7] François Lamy (8 octobre 2015). « N° 3115 Avis de M. François Lamy sur le projet de loi de finances pour 2016 (n° 3096) » (фр.). Assemblée nationale. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 липня 2017.

[8] Chapleau, Philippe. La seconde vie des TRF1 français commence en Ukraine (actualisé). lignesdedefense.blogs.ouest-france.fr (фр.). Lignes de défense. Процитовано 12 грудня 2022.

[дослідне-9] дослідний зразок, на озброєння не прийнятий.

[імпорт-10] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.

[знято-11] а ^б ^в ^г станом на 2019 рік знято з озброєння.

[трофей-12] а ^б ^в ^г трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[1]

[2]

[3]

[4]