UGM-96 Trident I

UGM-96 Trident I (C4)
Перший запуск Trident I з аероспайком для зниження опору[en], з Кейп-Канаверал, 18 січня 1977 року
Тип	Балістичні ракети підводних човнів
Походження	США
Історія використання
На озброєнні	1979 - 2005
Оператори	Військово-морські сили США
Історія виробництва
Виробник	Lockheed Missiles Division
Характеристики
Вага	33 142 кг
Довжина	10,2 м
Діаметр	1,8 м
Двигун	Твердопаливний ракетний двигун
Операційна дальність	7 400 км
Система наведення	Астроінерційне наведення
Точність	КІВ: 229-500 м[1]
Пускова платформа	Атомний підводний човен з балістичними ракетами
UGM-96 Trident I у Вікісховищі

UGM-96 Trident I, або Trident C4 - американська балістична ракета підводних човнів, розроблена компанією Lockheed Martin Space Systems у Саннівейлі, Каліфорнія. Trident I, вперше прийнята на озброєння у 1979 році, замінила ракету Poseidon. Вона була знята з озброєння у 2005 році та замінена на Trident II.^[2]

Ракета була триступеневою з твердопаливним двигуном, здатною нести до восьми боєголовок W76 у Mark 4 RB.

Перші вісім підводних човнів типу «Огайо» були озброєні ракетами Trident I. Дванадцять підводних човнів типів «Джеймс Медісон» та «Бенджамін Франклін» також були переозброєні ракетами Trident I, замість старих ракет Poseidon.

У 1980 році Військово-морські сили Великої Британії запросили ракети Trident I згідно з Угодою про продаж ракет Polaris^[en]. У 1982 році угода була змінена на постачання Trident II замість них.

• Трайдент (ракета)
• UGM-133 Trident II

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: UGM-96 Trident I

Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.