AGM-12 Bullpup
AGM-12 «Булпап» (англ. AGM-12 Bullpup) — американська ракета класу «повітря-поверхня» . Розроблена компанією Martin Marietta у 1950-х роках. Є першою в світі керованої ракетою класу «повітря-земля», що випускалася серійно великими партіями. Ракета була використана в 1957 році, мала радіокомандну систему наведення. Серійно AGM-12 Bullpup вироблялися з 1959 по 1970 рік, було вироблено близько 22 100 шт. Спочатку їй було присвоєно індекс AG M-83А, пізніше замінений на AGM-12B . Випускалася в кількох модифікаціях, зокрема для ведення бойових дій у В'єтнамі було розроблено варіант AGM-12C, оснащений касетною бойовою частиною . Могла оснащуватися ядерною бойовою частиною Мk.45 mod.0 масою 70 кг. Потужність такого ядерного заряду W45 Y3 складала близько 15 кт. Бойове застосуванняБуллпап широко використовувався як ВМС, так і ВПС під час війни у В'єтнамі, з неоднозначними результатами. Під час найвідомішого раннього використання шістнадцять літаків F-105 з двома AGM-12B були частиною групи літаків, які атакували міст Тхань Хоа 3 квітня 1965 року. Оскільки зброя керувалася вручну, кожен літак мав вишикуватися для атакувати двічі окремими передачами. Після того, як атака була завершена, міст був практично неушкодженим, і було описано, що Буллпапи просто «відскочили» від мосту. На додаток до відсутності руйнівної сили, вимога виконувати окремі проходи для кожного випуску та необхідність продовжувати направляти зброю в польоті, змусили ВВС зробити висновок, що зброя була невідповідною. Наприкінці 1960-х років вони розпочали кілька проектів розробки для заміни системи наведення AGM-12C на якусь повністю або напівавтоматичну систему наведення. AGM-79 Blue Eye використовував контрастний самонавід, як у AGM-65 Maverick; AGM-80 Viper використовував інерційне наведення для повітряних операцій, а AGM-83 Bulldog використовувало лазерне наведення. Жоден із них не надійшов на службу; інші види зброї, такі як Maverick і бомби з лазерним керуванням, взяли на себе ці ролі. До моменту завершення виробництва в 1969 році було випущено приблизно 56 000 Bullpup усіх моделей, більшість з яких становили моделі A і B, а також 4 600 AGM-12C, 100 AGM-12D і 800 AGM-12E. Менші версії A/B залишалися на озброєнні в середині 1970-х років, коли їх почала витісняти новіша зброя. Останні стрільби ВМС провели в липні 1978 року, коли патрульний літак VP-1 вистрілив три рази по практичних мішенях. Того місяця зброя вийшла зі служби ВМС. Більша модель C залишалася до початку 1980-х років. Виробництво також здійснювалося в Норвегії Kongsberg Våpenfabrikk у партнерстві з британською компанією de Havilland. Поки виробництво нарощувалося, Велика Британія закупила 1200 у США, а потім почала поставки ще 2500 з Kongsberg. Норвегія придбала ще 1500 екземплярів місцевого виробництва та продала ще 2500 до Туреччини в рамках системи спільного виробництва. Ізраїль закупив у США 760 AGM-12B і Cs. ТТХ
ПосиланняInformation related to AGM-12 Bullpup |