|
Virtual Boy
Virtual Boy — перша домашня 32-бітна гральна консоль, створена фірмою Nintendo, здатна відображати «справжню» тривимірну графіку. Більшість ігрових систем використовувало для створення уявного обсягу перспективну проєкцію на плоский екран. Virtual Boy дозволяє створити точнішу ілюзію обсягу за допомогою ефекту паралакса. Він використовує технологію, аналогічну «головному дисплею» (так званому «шолому віртуальної реальності») — користувач занурює обличчя в пару гумових амортизаторів на передній частині пристрою, і два спеціальні монохромні (чорно-червоні) проектори передають зображення окремо для кожного ока. Система була випущена 21 липня 1995 року в Японії та 16 серпня того ж року в США за ціною 179.95 доларів. Однак, інтересу у покупців вона не викликала, незважаючи на постійне зниження ціни. Внаслідок цього підтримка системи була припинена вже в наступному році. Технічна інформаціяХоча система має графічну дозвіл 384x224 крапки, вона не містить повної світлодіодної матриці з таким дозволом. Замість цього як пристрій відображення використовується дві лінійки 1x224 з механічною розгорткою, що переміщає лінійки в полі зору очі з дуже високою швидкістю. Механічний привід лінійок при роботі створює помітний шум і міг бути легко пошкоджений, наприклад, при випадковому ударі і навіть при використанні в умовах вібрації (наприклад, в машині). Повноцінний механічний екран був би простіше, однак збільшив би габарити пристрою, а також його ціну, що стало вирішальним чинником з економічних міркувань. Кожна гра для Virtual Boy має опцію автоматичної паузи кожні 15-30 хвилин, для нагадування користувачеві про необхідність перерви, щоб уникнути перенапруги зору і можливої появи головного болю. Монохромний екранVirtual Boy відомий тим, що використовує монохромний пристрій зображення на основі світлодіодів червоного кольору. Такі світлодіоди були обрані з причини їх найменшої ціни, меншого енергоспоживання, і найконтрастнішого кольору. Використання світлодіодів іншого кольору призвело б до неприйнятного підвищення ціни системи, аж до 500 доларів. Ефективна технологія створення світлодіодів синього та зеленого кольорів з'явилася тільки в 1996 році. У процесі розробки системи були також спроби використовувати рідкокристалічні екрани, однак у процесі експериментів замість ілюзії обсягу виходило тільки двояке зображення. Для нормального функціонування механічної розгортки, що створює повний растр з однієї фізичної лінії точок, потрібно використання високошвидкісних світлодіодів. Так як кожна точка відображається лише невелику частку секунди (384 крапки в ширину, частота розгортки 50.2 гц = приблизно 52 мікросекунди на рядок), для створення добре видимого зображення потрібна також висока пікова яскравість світіння світлодіодів. Двоекранна система дозволяла отримати високу швидкість оновлення зображення, на відміну від оригінального Game Boy, що має розмите зображення рухомих об'єктів. Таким чином, використання рідкокристалічних екранів не було б прийнятним рішенням. УправлінняVirtual Boy надавав можливість переміщуватись в трьох вимірах та потребував пристрою керування для управління віссю Z. Ігровий контролер системи був спробою реалізувати керування об'єктами в тривимірному просторі за допомогою двох цифрових покажчиків напрямку. Зовні контролер має форму літери 'M', гравець тримає його за крайні боку, а на частині, збіжній в центрі, розташовується батарейний відсік. На контролері є шість кнопок (A, B, Start, Select, L та R). два хрестоподібних покажчика напрямів, і вимикач живлення. Покажчики напрямів знаходяться на краях контролера, у верхній його частині. Кнопки 'A' та 'B' містяться під покажчиком напрямків на правій частині контролера, а 'Start' та 'Select' — на лівій. Кнопки 'L' та 'R' виконані у вигляді так званих «шифтів» (зазвичай знаходяться на поперечній частині ігрових контролерів), і містяться приблизно під покажчиками напрямків, але на нижній стороні контролера, і використовуються в основному як перемикачі. У більшості ігор для Virtual Boy, таких як Mario Clash або Jack Bros, покажчики напрямку взаємозамінні, тобто виконують одну і ту ж дію. В інших іграх, з більш об'ємним оточенням, таких як Red Alarm або Teleroboxer, кожен покажчик напрямку має власне призначення. Наприклад, у грі Red Alarm один покажчик напрямків управляє висотою і поворотом космічного корабля (яким управляє гравець), а інший — переміщення в глибину і бічним зміщенням. У грі Teleroboxer кожен з покажчиків напрямків, разом з «шифтом», керує положенням відповідного кулака гравця. Однією з найбільш незвичайних особливостей контролера був знімний батарейний відсік, що знаходиться позаду. Він містив шість батарей AA, що живлять систему. Система також могла харчуватися від мережевого адаптера, але для цього була потрібна купівля спеціального перехідника, що встановлюється замість батарейного відсіку. При наявності перехідника систему можна було живити звичайним мережевим адаптером від SNES. Провал системиСистема була розроблена Гумпеєм Йокоєм, винахідником попередніх кишенькових ігрових систем від Nintendo — Game & Watch та Game Boy. Незважаючи на невеликі розміри і передбачувану ними портативність, Virtual Boy не планувався як заміна лінійки Game Boy, так як вимагав для нормального використання наявності рівної поверхні і повністю блокував периферійний зір гравця. Згідно з книгою Game Over, написаній David Sheff, Gunpei не хотів випускати систему в тому вигляді, в якому вона була випущена. Керівництво Nintendo хотіло швидше сфокусуватися на розробці Nintendo 64 і наполягло на якнайшвидшому випуску системи на ринок. Деякі непорозуміння з боку гравців, що з'явилися в момент виходу Virtual Boy, виникли через публічні роздуми Nintendo, що система могла б нагадувати встановлену вертикально гармату, що створює тривимірну проєкцію зображення в повітрі над собою. Коли система була випущена в своєму остаточному вигляді, вона стала розчаруванням для гравців, у порівнянні з тим, чим могла б бути згідно з наведеним опису. На момент випуску Virtual Boy Nintendo вважалася практично невразливою на ринку відеоігор, так як вона мала дуже успішні системи NES, SNES та Game Boy, і була здатна продовжувати успішно конкурувати з Sega за допомогою Nintendo 64. У той час, як багато хто пояснює подальшу втрату лідерства Nintendo появою PlayStation від Sony, деякі ринкові аналітики та відеоігрові історики вважають, що «початком кінця» став випуск Virtual Boy. Вважається, що Virtual Boy став комерційно невдалою системою з кількох причин:
Провал Virtual Boy вважається багатьма причиною відходу Gunpei Yokoi з Nintendo. Як згадується в книзі Game Over, компанія поклала відповідальність за провал системи безпосередньо на її творця. У 2003 році була випущена гра Super Smash Bros. Melee для Nintendo GameCube. Virtual Boy з'явився в ній як один з ігрових трофеїв. Однак він присутній тільки в японській версії. Внаслідок провалу Virtual Boy, американське відділення Nintendo вирішило не включати згадку цієї системи, так як гра могла бути випущена в Європі і Австралії, що могло призвести до непорозуміння. Незважаючи на провал системи, вона продовжує мати своїх шанувальників. Технічні характеристики
Цікаві факти
Див. такожДжерела
Посилання
Information related to Virtual Boy |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
