Аджамка (село)

село Аджамка
Герб	Прапор
	Дитсадок «Білочка»
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Кропивницький
Тер. громада	Аджамська сільська
Код КАТОТТГ	UA35040010010031697
Облікова картка	Аджамка
Основні дані
Засноване	1750-ті
Населення	4010
Площа	1,339 км²
Густота населення	2994,77 осіб/км²
Поштовий індекс	27620
Телефонний код	+380 522
Географічні дані
Географічні координати	48°32′20″ пн. ш. 32°32′05″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	112 м
Водойми	річки: Аджамка, Чорна, Балка Моренцева
Відстань до; обласного центру	21 км
Відстань до; районного центру	21 км
Найближча залізнична станція	Медерове
Відстань до; залізничної станції	11 км
Місцева влада
Адреса ради	27620, с. Аджамка, вул. Центральна, 65
Сільський голова	Зайченко Тетяна Анатоліївна
Карта
	Аджамка
	Аджамка
Мапа
	Аджамка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аджамка.

Аджа́мка — село в Україні, центр Аджамської сільської громади Кропивницького району Кіровоградської області.

Розташоване на річці Аджамці, лівій притоці Інгулу, за 21 км від Кропивницького за 11 км від залізничної станції Медерове. З обласним центром сполучена автошляхом. У селі річка Чорна та Балка Моренцева впадають у річку Аджамку.

Населення — 4010 осіб.

Історія

Поселення засноване козаками.

У 1754—1759 й 1761—1764 село входило до складу Слобідського козацького полку.

У 1769 році село було спалене військом Кирим Ґерая^[2]^[3].

В Аджамці діяла Покровська церква, відома її метрична книга на 1788 рік, ієрей Йосип Лихановський, на 1791 рік — ієрей Василь Улевич.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Аджамської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 6508 осіб, налічувалось 1142 дворових господарства, існували 2 православні церкви, церковноприходська школа, відкрита у 1885 році^[4], 16 лавок, відбувався щорічний ярмарки 1 жовтня та базари щоденно^[5]. За 12 верст — залізнична станція.

За даними 1894 року у містечку мешкало 10 182 особи (5165 чоловічої статі та 5017 — жіночої), налічувалось 1405 дворових господарств, існували 2 православні церкви, 2 церковнопарафіяльні й земська школи на 288 учнів (262 хлопчики й 26 дівчаток), земська поштова станція, лікарня, лікар й фельдшер, паровий млин, 5 хлібних комор, лісовий склад, гуртовий склад вина й спирту, 19 лавок, 3 питних заклади, відбувалось 4 ярмарки на рік й базари 162 дні на рік^[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 9745 осіб (4837 чоловічої статі та 4908 — жіночої), з яких 9457 — православної віри^[7].

1917—1922 рр. — період визвольних змагань за самостійну Україну, з 1922 р. — початок геноциду українського народу, населення піддається репресіям, Голодоморам, винищенню. Кількість мешканців постійно зменшується.

В роки Великої Вiтчизняної вiйни в с. Аджамка дiяло антифашистське пiдпiлля^[8] на чолi з Iваном Щирим. Пiдпiлля було викрите зрадником i його участники розстрiлянi:

Щирий Iван Андрiйович, 1914 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Ткачов Леонiд Маркович, 1924 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Сушко Василь Митрофанович, 1916 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Скрипнiченко Ефим Яковлевич, 1918 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Одут Михайло Семенович, 1924 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Линченко Дмитро Пилипович, 1920 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Доленко Iван Григорович, 1923 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Гермаш Аксенiя Дорофiївна, 1920 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Авраменко Вiктор Дмитрович, 1925 р.н. с. Аджамка. Участник пiдпiльно-диверсiйної группи. Розстрiляний гiтлерiвцями в 1942 р.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4386 осіб, з яких 2070 чоловіків та 2316 жінок^[9].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 4008 осіб^[10].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

Мова	Відсоток
Українська	95,99 %
Російська	3,14 %
Молдовська	0,32 %
Білоруська	0,12 %
Угорська	0,05 %
Болгарська	0,02 %
Гагаузька	0,02 %
Інші	0,34 %

Символіка

Затверджена 25 грудня 2015 р. рішенням № 52 сесії сільської ради. Автори — К. В. Шляховий, В. Філімонов.

Герб

Лазуровий хвилястий звужений стовп зі срібною нитяною облямівкою ділить щит на зелене та червоне поля; у першому полі — срібна стріла у стовп вістрям догори, охоплена знизу срібною підковою; у другому полі — два золоті уширені хрести, один над одним. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Стовп відображає річку Аджамку. Срібна підкова нагадує про буремне історичне минуле і є символом щастя та надії на світле майбутнє. Стріла — знак цілеспрямованості, швидкості та невідворотності. Уширені геральдичні хрести в українській традиції вважаються козацькими та символізують приналежність до християнської віри.

Прапор

Квадратне полотнище складається з п'яти вертикальних смуг — зеленої, білої, синьої, білої та малинової, розділених між собою хвилеподібно (7:1:4:1:7).

Відомі особистості

У селі народилися:

Аристархов Дмитро Аврамович — Герой Радянського Союзу.
Аров Борис Лазарович — спортивний журналіст.
Крикуненко Олександр Маркович — професор.
Куроп'ятник Віктор Миколайович (1973—2018) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Литвиненко Леонід Андрійович — артист театру.
Маринський Іван Антонович — Герой Радянського Союзу.
Саватій — архієрей Російської православної старообрядницької церкви.
Коваленко Марія Володимирівна — оперна співачка, заслужена артистка УРСР.
Ракицький Константин Васильович — Заслужений будівельник України(2007), працював виконробом, директором, головним інженером «Кам'янець-Подільської УкрРеставрації». Народився 1 липня 1939 року.

Пам'ятки

Поблизу села розташовано орнітологічний заказник місцевого значення Аджамський.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

↑ УРЕ
↑ Матвієнко Л. В. Ми — з колишнього дикого поля. Наш край в легендах, переказах, художніх творах. — 1992.
↑ Записки барона Тотта о татарском набеге 1769 г. на Ново-Сербию // «Киевская старина», [[1883]]. — № 9-10. — С. 135—198. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 27 серпня 2012.
↑ Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2019. — с. 61.
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор.
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-254. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Подпольщики и партизаны, действовавшие на территории Украины во время второй мировой войны. - Мое Семейное Древо. pomnirod.ru (рос.). Процитовано 15 квітня 2024.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

Історія села^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] УРЕ

[2] Матвієнко Л. В. Ми — з колишнього дикого поля. Наш край в легендах, переказах, художніх творах. — 1992.

[3] Записки барона Тотта о татарском набеге 1769 г. на Ново-Сербию // «Киевская старина», [[1883]]. — № 9-10. — С. 135—198. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 27 серпня 2012.

[4] Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2019. — с. 61.

[5] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[6] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор.

[7] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-254. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[8] Подпольщики и партизаны, действовавшие на территории Украины во время второй мировой войны. - Мое Семейное Древо. pomnirod.ru (рос.). Процитовано 15 квітня 2024.

[населення_1989-9] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-10] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-11] Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]