Бірманське письмо
Бірманське письмо — писемність бірманської мови. Різновид індійського консонантно-складового письма (абугіда). Використовується в М'янмі для запису бірманської, монської, шанської та декількох каренських мов. Характерною рисою є округлість написання, обумовлена тим, що традиційне пальмове листя, яке використовувалося для письма, рвалося від прямих ліній. Написання зліва направо. Між словами не робляться інтервали, хоча при неформальному письмі прогалини ставляться між реченнями. Бірманське письмо походить від монського письма, яке зазнало значних змін, через необхідність відобразити особливості бірманської фонології та порядку слів. ІсторіяПодібно до багатьох інших індійських писемностей бірманське письмо походить від письма брахмі, перші пам'ятки якого датуються III століттям до н. е. З часом з письма брахмі розвинулися численні регіональні варіанти, які подеколи мають дуже суттєві відмінності. У VIII столітті на теренах теперішньої держави М'янма було впроваджено один з варіантів брахмі — монське письмо для запису монської мови[1] Коли на зе́млі М'янми примігрували бірманці, вони перейняли систему письма етносу мон. Найдавніші писемні пам'ятки бірманським письмом датуються XI століттям.[2] З часом з первинно гострокутний шрифт, перетворився на сьогоднішнє закруглене письмо. Загруглені літери завдячують своїй появі матеріалу, на якому вони писалися, а саме пальмовому листю. При використанні рівних штрихів пальмове листя можна було швидше порізати чи розщепити.[1] 2016 р. бірманський уряд запропонував поступову реформу викладання бірманської абетки в школах. Буддійські монахи сприйняли реформу як загрозу, оскільки рідко вживані літери, потрібні лише для передачі палійських релігійних текстів, було віднесено до «другорядних»[3]. АбеткаУ бірманській абетці існує 45 літер: 34 приголосних, 11 голосних (7 основних, що змінюються в трьох тонах). Приголосні діляться на групи по п'ять літер, за винятком останніх трьох. Шість літер використовуються тільки в запозиченнях з мови палі. Подібно до інших індійських писемностей, звуки можуть бути змінені шляхом додавання діакритичних знаків під або поруч з літерою. Використовуються спеціальні символи для позначення тону звуку. Певні приголосні в поєднаннях можуть утворювати лігатури, в яких кінцева літера розміщується під попередньою. Вони використовуються в скороченнях та для позначення санскритського або палійського походження слова. За мьянманською класифікацією знаки поділяються на п'ять груп:
Діакритичні знакиБірманська мова має складну систему діакритичного позначення.
Бірманська паліСпочатку бірманське письмо використовувалося для написання буддистських текстів мовою палі, а згодом було пристосоване до бірманської мови за допомогою складної системи діакритичних знаків та зміни вимови деяких літер. Наразі буддистські тексти в Бірмі друкуються бірманським шрифтом.
ЦифриВикористовується десяткова система числення. Порядок написання цифр такий самий, як при використанні арабських цифр. Примітки
Література
Посилання
|