Вірменська абетка

Вірменська абетка Հայոց այբուբեն
Вид	абетка
Мови	вірменська, тюркські (історично), курдська (історично, впродовж 1921—1928 років)
Творець	Месроп Маштоц
Період	405 — сьогодення
Походження	змодельована на основі грецької абетки на створення вплинули пахлаві, сирійська абетка Вірменська абетка
Сестринські системи	латинська абетка коптська абетка грузинська абетка кирилиця
Напрям	зліва направо
Юнікод	U+0530–U+058F
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Історія вірменської мови
Дописемний період
Вірменська гіпотеза Греко-вірменська прамова Протовірменська мова
Писемний період
Давньовірменська мова (V–XI століття) Середньовірменська мова (XI–XVII століття) Сучасна вірменська мова (з XVII століття)
Вірменська писемність
Вірменська абетка Історія створення абетки Даниїлові письмена Вірменська пунктуація
Інше
Вірменістика Вірменська література Вірменська історіографія
п о р

Вірменська абетка (вірм. Հայոց այբուբեն) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови. Письмо створене Месропом Маштоцом у 405-406 роках за зразком грецького алфавіту й деяких давніх вірменських систем письма^[1]. Доповнене в XII столітті двома буквами (Օ та Ֆ), письмо і сьогодні використовують вірмени. Внаслідок орфографічної реформи 1920-х років було додано нову букву և (великі букви: ԵՎ), яка перед тим була лігатурою ե+ւ. Також з абетки забрали букву Ւ ւ, і створено нову букву ՈՒ ու (яка перед тим була диграфом; буква Ւ ւ стала частиною цієї новоствореної букви).

В західновірменській мові використовуються диграфи էօ для звука [œ] та իւ для звука [ʏ]

Особливо проблемною є передача вірменської голосної фонеми [ə] (ը), яка у вірменській ортографії зазвичай не позначається літерою, за винятком початку, кінця слова та при поділі слова для перенесення на новий рядок, але обов'язково вимовляється при збігу кількох приголосних. Тож поширена передача вірменських прізвищ Մկրտչյան, Բդոյան, Տրդատյան як Мкртчян, Бдоян, Трдатян є некоректною з точки зору оригінальної вимови та незручна для мови-акцептора. У таких випадках рекомендовано вставляти епентетичний голосний [ɪ],^[2] цебто літеру И (Микиртич'ян тощо).

Традиційно в більшості вірменських прізвищ перед суфіксом -ян, попри вимову, не використовується розділовий знак м'якшення або апостроф. Проте після шиплячих, аби уникнути спотворення, рекомендовано ставити розділовий знак: Мануш'ян, Макіч'ян тощо.^[3]

Впродовж 250-ти років, починаючи з початку 18 століття і до 1950-го року, було надруковано більше 2000 книг турецькою мовою з використанням вірменської абетки. Вірменська абетка використовувалась також турецькомовними вірменами впродовж 1840 — 1890 років ^[4][5]. В ті часи у Стамбулі виходила преса турецькою мовою вірменським письмом. Вірменським письмом користувались кипчацькомовні вірмени впродовж 1524 — 1669 років, що проживали на Поділлі та на Галичині (Україна)^[6]. Вірменська абетка була офіційним письмом курдської мови в 1921 — 1928 роках у Радянській Вірменії^[7].

• Алфавіт з прямими, курсивними і художніми буквами. Колекція шрифтів.
• Алфавіт з вимовою
• вірмено-англійський онлайн-переклад [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• transliteration schemes for the Armenian alphabet (transliteration.eki.ee)