|
Гаральд Боєзуб
Гаральд Боєзуб (давньосканд. Haraldr Hilditönn, дан. Harald Hildetand, англ. Harald Wartooth та Harold Hiltertooth; українські варіанти — Бойовий Зуб, Ікло Битви) — легендарний конунг Данії, Швеції та Норвегії, який жив у VIII столітті та належав до роду Скьйольдунґів. Згідно з «Хроніками Лайре[da], Боєзуб розширив свої володіння до Середземномор'я. Родовід
БоєзубСаксон Граматик у своїх «Діяннях данів» наводить два варіанти походження прізвиська Гаральда. Згідно з першою версією, Гаральд втратив два зуби в битві з володарем Сконе, але за деякий час чудовим чином зуби в нього виросли знову. Згідно з другою версією, в Гаральда сильно виступали вперед зуби[2]. Також Боєзуб або Ікло Битви (від давньосканд. hilditönn)[3] могло значити Хоробрий, Герой війни. Історія Гаральд Боєзуб в битві при Бравеллірі, ілюстрация Х. Гамільтона, 1830 р. Батьками Гаральда вважаються Грьорік Сіяч Перснів та Ауд Багата[4][5]. Після загибелі чоловіка від рук Івара Широкі Обійми (батько Ауд та дід Гаральда) Ауд з сином вирушила на острів Готланд, а по тому — в Ґардарікі[6], де близько 710 року вийшла заміж за місцевого конунга Радбарта[7] з роду Інґлінґів. Від цього шлюбу народився син — Рандвер, майбутній конунг Ґардарікі (деякі дослідники приписують Рандверові заснування Альдейґьюборґа (Стара Ладога)[8]). 753 року Рандвер відіслав свого брата Гаральда (надавши йому військо) в Данію для відвоювання батьківського престолу. У результаті Гаральд став данським королем[8]. Вже в старості Гаральд загинув у міжусобній війні зі своїм племінником (сином брата Рандвера), шведським конунгом Уппсали Сіґурдом Перснем (давньосканд. Sigurðr Hringr), у легендарній битві при Броваллі (дан. Battle of Brávellir), в Естерґьотланді[9]. Цю подію точно відносять до 770–775 рр.[10]. Примітки
Посилання
Information related to Гаральд Боєзуб |
|||||||||||||||||||||||||||||
