Залізняк Андрій АнатолійовичАндрій Анатолійович Залізняк (рос. Андрей Анатольевич Зализняк; 29 квітня 1935, Москва, СРСР — 24 грудня 2017, Москва[3][4]) — радянський і російський лінгвіст. ЖиттєписАндрій Залізняк народився в Москві в 1935 році. Закінчив філологічний факультет МДУ (романо-германське відділення) (1958). У 1957—1958 роках навчався в Паризькому університеті у відомого структураліста Андре Мартіне. Працював в Інституті слов'янознавства АН СРСР з 1960 року, де в 1965 році здобув ступінь доктора філологічних наук. З 1987 року — член-кореспондент АН СРСР, а в 1997 році обраний академіком РАН. Популяризація наукиА. А. Залізняк відомий своїми популярними лекціями з досліджень давньоруських берестяних грамот[5], а також лекціями загального плану «Про історичну лінгвістику»[6], а також низкою лекцій з «аматорської лінгвістики»[7][8][9], де він піддав критиці ідеї маргінальної лінгвістики (зокрема, робіт А. Т. Фоменка з «Нової хронології») як дилетантські і побудовані на примітивних асоціаціях. Примітки
|