Ла-Рошель

Ла-Рошель; La Rochelle
Країна	Франція
Регіон	Нова Аквітанія
Департамент	Приморська Шаранта
Округ	Ла-Рошель
Кантон	неф-кантон
Код INSEE	17300
Поштові індекси	17000
Координати	46°09′20″ пн. ш. 1°09′55″ зх. д.H G O
Висота	0 - 28 м.н.р.м.
Площа	28,43 км²
Населення	78 535 (01.01.2021)
Густота	2762,4 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Jean-François Fountaine; 2020-2026
	Офіційна сторінка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ла-Рошель (значення).

Ла-Роше́ль (фр. La Rochelle) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, адміністративний центр департаменту Приморська Шаранта. Населення — 78 535 осіб (01.01.2021)^[1].

Географія

Ла-Рошель є столицею департаменту Приморська Шаранта і важливим торговим центром на атлантичному узбережжі Франції. Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 400 км на південний захід від Парижа, 125 км на захід від Пуатьє. У Ла-Рошелі проживають 77 тисяч жителів.

Клімат

Клімат Ла Рошель
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	16,3	21,2	25,0	29,1	33,6	40,5	39,0	38,2	34,6	30,1	22,2	18,7	40,5
Середній максимум, °C	9,1	10,2	13,0	15,5	19,1	22,3	24,4	24,5	22,1	18,1	13,0	9,7	16,8
Середня температура, °C	6,6	7,1	9,6	11,8	15,4	18,5	20,5	20,5	18,1	14,7	10,0	7,1	13,4
Середній мінімум, °C	4,0	4,1	6,3	8,1	11,7	14,6	16,7	16,5	14,0	11,3	7,1	4,5	9,9
Абсолютний мінімум, °C	−11,5	−13,6	−6,6	−1,2	1,9	4,9	8,1	8,8	5,4	−0,4	−5,4	−9,5	−13,6
Годин сонячного сяйва	84,3	114,6	165,8	196,8	231,3	261,2	271,0	259,6	212,1	140,5	92,3	76,3	2105,5
Норма опадів, мм	74.0	56.8	53.9	64.9	55.8	39.1	43.9	45.0	60.3	91.9	93.5	87.9	767.0
Днів з опадами	11,9	9,1	9,7	10,3	9,3	6,7	6,6	6,3	7,4	11,9	12,4	12,5	114,1
Днів зі снігом	1,0	0,9	0,5	0,2	0	0	0	0	0	0	0,2	0,9	3,7
Вологість повітря, %	87	84	80	78	79	77	76	77	79	83	86	88	81.2
Джерело: Météo-France^[3]^[4]^[5]

Історія

Ла-Рошель була заснована в X столітті . У XII і XIII столітті була важливим містом ордену тамплієрів, які побудували тут великий порт. У Ла-Рошелі досі існує вулиця Тамплієрів. До XV століття Ла-Рошель була найбільшим портом Франції на атлантичному узбережжі. Торгівля велася переважно вином і сіллю . У епоху Відродження Ла-Рошель відкрито прийняла ідеї Реформації і з 1568 року стала центром гугенотів, що принесло місту нетривалий період розквіту і миру. У 1622 році герцог де Гіз знищив флот Ла-Рошелі, що знаходився під командуванням Жана Гітонья.

Після того, як солдати Ла-Рошелі 10 вересня 1627 року вступили в бій проти королівських французьких військ, король Людовик XIII наказав почати облогу Ла-Рошелі, яка закінчилася її взяттям в 1628 році, а також новими переслідуваннями гугенотів, які досягли своєї вищої точки у скасуванні Нантського едикту Людовіком XIV. Багато гугенотів втекло з країни, в 1689 році вони заснували в Північній Америці місто Нью-Рошелл. В епоху колоніалізму Ла-Рошель відігравала важливу роль в торгівлі між Африкою, Північною Америкою і Європою.

Протягом Другої світової війни німці побудували поряд з Ла-Рошеллю бункер для підводних човнів, що зберігся до сьогоднішніх днів. Через сильний опір загарбників, Ла-Рошель стала останнім звільненим містом Франції. Німецький комендант здався лише опівночі 8 травня 1945.

Визначні місця

Стара гавань (Vieux Port)
Вежа Сен-Нікола (1317—1345)
Вежа «Тур де ла Шен» (14 ст.)
Вежа «Тур де ла Латерн» (14 ст.)
Брама Великого годинника (Porte de la Grosse Horloge)
Отель-де-Віль (мерія міста)
Отель-де-ла-Бурс з аркадами (будинок біржі, 18 ст.)
Вулиця Rue du Palais — головна вулиця старого міста.
Вулиця Rue Chaudrier, Nr. 54 найдавніший ресторан Франції Café de la Paix.
Будинок Анрі II (1555)
Вулиця Grande Rue des Merciers: будинки 16 і 17 ст.
Палац Правосуддя (Palais de Justice) (1789)
Собор Сен-Луї (Cathedrale St.-Louis)
Вулиця Rue de Minage (аркади, дуже давні будинки)
Ринкова площа (Place du Marché): два будинки з 15 і 16 ст.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[6]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

35 589

5499

6883

9262

8268

5118

559

Жінки

41 609

5193

6794

9618

10 195

8500

1309

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
559	85 +	1309
949	80-84	1888
1288	75-79	2359
1415	70-74	2211
1466	65-69	2042
1685	60-64	2287
2151	55-59	2647
2231	50-54	2687
2201	45-49	2574
2095	40-44	2532
2202	35-39	2236
2312	30-34	2279
2653	25-29	2571
3926	20-24	3882
2957	15-20	2912
1860	10-14	1859
1849	5-9	1659
1790	0-4	1675

Економіка

2010 року серед 49 345 осіб працездатного віку (15—64 років) 32 007 були активними, 17 338 — неактивними (показник активності 64,9%, у 1999 році було 65,6%). З 32 007 активних мешканців працювали 26 464 особи (13 169 чоловіків та 13 295 жінок), безробітними було 5543 (2791 чоловік та 2752 жінки). Серед 17 338 неактивних 8451 особа була учнем чи студентом, 4352 — пенсіонерами, 4535 були неактивними з інших причин^[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 36498 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 70862,5 особи, медіана доходів виносила 17 655 євро на одного особоспоживача^[8]

Сусідні муніципалітети

Л'Умо	Лагор	Пюійборо
	Пн	Периньї
	Зх Ла-Рошель Сх
	Пд
Атлантичний океан		Ейтре

Галерея зображень

Скелі Ла-Рошелі
Старий порт і канал Маран.
Старий порт.
Аркади
Вокзал Ла-Рошелі
Фортечні вежі Ла-Рошелі.
Парк Шаруїє
Пляж де ла Конкюранс
Маяк "На краю світу"
Акваріум у Ла-Рошелі

Персоналії

Поль Андреота (1917—2007) — французький письменник та сценарист.

Посилання

місто Ла-Рошель [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вежі Ла-Рошель
Туристичне бюро муніципалітету Ла-Рошель [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Приморська Шаранта

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Données climatiques de la station de La Rochelle (фр.). Meteo France. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2014.
↑ Climat Poitou-Charentes (фр.). Meteo France. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2014.
↑ La Rochelle (17) (PDF). Fiche Climatologique: Statistiques 1981–2010 et records (фр.). Meteo France. Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[MFclimat1-3] Données climatiques de la station de La Rochelle (фр.). Meteo France. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2014.

[MFclimat2-4] Climat Poitou-Charentes (фр.). Meteo France. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2014.

[5] La Rochelle (17) (PDF). Fiche Climatologique: Statistiques 1981–2010 et records (фр.). Meteo France. Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.

[6] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[7] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[8] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]