Share to:

 

Шарлевіль-Мезьєр

Шарлевіль-Мезьєр
Charleville-Mézières

 
Країна Франція Франція
Регіон Гранд-Ест 
Департамент Арденни 
Округ Шарлевіль-Мезьєр
Кантон Кантон-де-Віллер-Семез
Код INSEE 08105
Поштові індекси 08000
Координати 49°46′19″ пн. ш. 4°42′58″ сх. д.H G O
Висота 133 - 197 м.н.р.м.
Площа 31,44 км²
Населення 46 398 (01.01.2021[1])
Густота 1475,8 ос./км²
Розміщення
Шарлевіль-Мезьєр. Карта розташування: Франція
Шарлевіль-Мезьєр
Влада
Мер
Мандат 		Boris Ravignon[2]
2020-2026
Офіційна сторінка 

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шарлевіль.

Шарлеві́ль-Мезьє́р (фр. Charleville-Mézières фр. вимова: [ʃaʁləvil mezjɛʁ] ( прослухати)) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, адміністративний центр департаменту Арденни. Населення — 46 398 осіб (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 200 км на північний схід від Парижа, 95 км на північ від Шалон-ан-Шампань.

Історія

Шарлевіль у 1625

Шарлевіль та Мезьєр були спочатку окремими громадами на протилежних берегах Маасу, приблизно 1,2 км (0,75 миля) одна від одної[4]. Шарлевіль був заснований Карлом Гонзагою, 8-м герцогом Мантуї, у 1606 році його жителі були відомі як (Carolopolitains або Carolopolitaines). Він був процвітаючим з XVII століття, хоча його укріплення були розібрані за часів Людовика XIV у 1687 році, а в 1708 він перейшов до Франції. У 1815 році він був розграбований пруссаками. Раніше там розташовувався французький завод озброєнь, який дав свою назву мушкету Шарлевіль, перш ніж його перевезли та розділили між Тюлем[en] і Шательро[en]. У XIX столітті місто продовжувало виробляти зброю через приватні фірми, а також цвяхи, металовироби, вино, спиртні напої, вугілля, залізо та шифер. Він міг похвалитися просторим портом, театром, великою публічною бібліотекою та музеєм природної історії[4].

Мешканці Мезьєра були відомі як (Macériens або Macériennes).

До середини XIX століття два міста з'єднав підвісний міст[4]. Воно було окуповане Німецькою імперією під час Першої світової війни та нацистською Німеччиною під час Другої світової війни — місто служило центром Oberste Heeresleitung (OHL)[en] протягом 26 днів під час Першої світової війни. Сучасний муніципалітет був заснований у 1966, через рік після того, як інший муніципалітет, Ле Те, був об’єднаний з Мезьєром.

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Шампань-Арденни. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест[5].

Панорама Place Ducale[en], закладена в 1606

Демографія

Динаміка населення (Cassini[6] і INSEE[7] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[8]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 24 902 4745 3847 6863 6170 2990 287
Жінки 27 074 4336 3589 7051 6671 4599 828


Економіка

2010 року серед 32 504 осіб працездатного віку (15—64 років) 21 170 були активними, 11 334 — неактивними (показник активності 65,1%, у 1999 році було 68,3%). З 21 170 активних мешканців працювало 17 098 осіб (8999 чоловіків та 8099 жінок), безробітними було 4072 (2205 чоловіків та 1867 жінок). Серед 11 334 неактивних 3206 осіб було учнями чи студентами, 2825 — пенсіонерами, 5303 були неактивними з інших причин[9]. У 2010 році у муніципалітеті числилось 22852 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 48269,0 особи, медіана доходів виносила 14 867 євро на одного особоспоживача[10].

Уродженці

Сусідні муніципалітети

Компасна роза Дамузі Боньї-сюр-Мез, Нузонвіль et Монсі-Нотр-Дам Еглемон et Ла-Гранвіль Компасна роза
Варк Пн Сен-Лоран
Зх    Шарлевіль-Мезьєр    Сх
Пд
Прі-ле-Мезьєр Ла-Франшвіль Віллер-Семез

Галерея зображень

Посилання

  • Сайт мерії муніципалітету Шарлевіль-Мезьєр
  • Туристичне бюро муніципалітету Шарлевіль-Мезьєр
  • Encyclopædia Britannica, Ninth Edition/Charleville - Wikisource, the free online library. en.wikisource.org (англ.). Процитовано 25 березня 2024.
  •  Hugh Chisholm, ред. (1911), Charleville , // Encyclopædia Britannica (11th ed.), т. V. 5, Cambridge University Press, с. 945—946 (англ.)
  •  Hugh Chisholm, ред. (1911), Mézières , // Encyclopædia Britannica (11th ed.), т. V. 18, Cambridge University Press, с. 351 (англ.)

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. ↑ Répertoire national des élus: les maires (фр.). data.gouv.fr, Plateforme ouverte des données publiques françaises. 13 вересня 2022.
  3. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  4. ↑ а б в EB, (1878), "Charleville".
  5. ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
  6. ↑ http://cassini.ehess.fr/ Population avant le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  7. ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  8. ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  9. ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  10. ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.


Франція Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Kembali kehalaman sebelumnya