Луб'яна

село Луб'яна
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Тростянецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46100250110073652
Облікова картка	с. Луб'яна
Основні дані
Засноване	1500
Населення	209
Площа	1,31 км²
Густота населення	159,54 осіб/км²
Поштовий індекс	81605
Телефонний код	+380 3241
Географічні дані
Географічні координати	49°34′46″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 49.57944° пн. ш. 23.98306° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	279 м
Місцева влада
Адреса ради	81612, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Бродки
Карта
	Луб'яна
	Луб'яна
Мапа
	Луб'яна у Вікісховищі

Луб'я́на — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 209 осіб. Орган місцевого самоврядування - Тростянецька сільська рада.

Назва

Пов'язана зі словом «луб», що означає «липове лико». У 1990 р. назву села Луб'яне було змінено на одну літеру.

Історія

Розпочинається вона у цього села 20 жовтня 1421 року. Того дня польський король Ягайло підписав дозвіл шляхтичеві Вінсенту Лонці, аби він заснував власне поселення між селами Красів та Щирець. Через десятиліття, 1431-го, той самий Ягайло додав Лонці землі над річкою Зуброю і дозволив встановити у новому поселенні посаду війта. Відтак село почало швидше заселятися. У 1504 році король віддав село Рафаїлові зі Сеняви . А вже 1515 року поселення було розділене на Великі й Малі Луб'яни. Обидва перебували у володінні різних власників: Великі Луб'яни — в Опоровського, а Малі Луб'яни — у головного львівського митаря Вільчека.

У 1578 році Великі й Малі Луб'яни перейшли до власності родини Вілчків (15,5 лана землі). Королівський наділ у селах становив 3,5 лана. До речі, обидва наділи — і панський, і королівський, мали окремих священиків. Панщину в Луб'яній селяни мали відробляти більше часу, аніж у навколишніх селах. Саме через це селяни багато разів зверталися зі скаргами до короля.

Внаслідок татарських нападів 1618—1620, а потім і 1626 років більш ніж у п'ять разів зменшилась площа орних земель. Збідніння населення сприяло появі розбійників. Так 17 червня 1648 року декілька селян напали на монаха-кармеліта з львівського монастиря та його супутників. Монах гнав із Жидачева воли дорогою повз Луб'яну.

Восени 1648 року село знищила орда. Як наслідок, після воєн, у 1661 році в Луб'яній зафіксовано всього лиш два лани орної землі.

У 1711 році у селі працювали три броварні. Їх орендували євреї відповідно за 500, 200 та 160 золотих на рік. Відомо, що того року Луб'яна перебувала у власності відразу трьох панів. А 1757 році частину села виділено луб'янському війтові в управління. Таке війтівство проіснувало до 1828 року. А щодо населення, то 1787 році в Луб'яній було 54 хати й окрім них — 20 селянських садиб на хуторі Луб'янка.

Майже до кінця XIX сторіччя селяни Луб'яної потерпали від розливів річки Зубра. У ті часи вона сягала у ширину до 9 метрів, а коли ставала повноводною, заливала луки й сільське пасовисько на місці давнього ставка. У записах збереглися дані, що в дощову погоду на цьому вигоні трясовина затягувала навіть худобу.

У 1788 році в Луб'яній засновано німецьку колонію Лінденфельд (Липове поле). Через 32 роки у ній проживало 17 колоністів, у середньому вони мали по 26-30 моргів землі.

Взяли участь селяни і у революції 1848 року: зібрано 65 підписів під петицією цісареві про поділ Галичини на дві частини — польську та українську. Через кільканадцять років, у 1857 році в Луб'яній нараховувалась 81 хата, у Луб'янці — 4, а у Лінденфельді — 19.

У серпні 1990 року в Луб'янах відбулося посвячення могили січових стрільців. Ця подія ввійшла яскравою сторінкою в історію села.