село Тейсарів
Оновлена зупинка
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Жидачівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46100050170033485
Облікова картка	Тейсарів
Основні дані
Засноване	1469
Перша згадка	1469 (556 років)
Населення	863 особи
Площа	1,59 км²
Густота населення	542,77 осіб/км²
Поштовий індекс	81736[1]
Телефонний код	+380 3239
Географічні дані
Географічні координати	49°21′1″ пн. ш. 23°59′46″ сх. д. / 49.35028° пн. ш. 23.99611° сх. д. / 49.35028; 23.99611
Середня висота над рівнем моря	265 м
Водойми	Тейсарівка
Відстань до обласного центру	13 км
Місцева влада
Адреса ради	81733, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2
Карта
Тейсарів
Тейсарів
Мапа
Тейсарів у Вікісховищі

Тейса́рів — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Розташоване в передгір'ї Карпат. До центру громади — Жидачева 13 км, до районного центру м. Стрий — 15 км.

Через село протікала річка Тейсарівка, притока р. Стрию (після насипання дороги, знесення двох мостів, обміліла, висохла). На місці річки, її берегів із заростями татарського зілля — лепехи (по-тейсарівськи «швар») тепер є парк, посаджений школярами, футбольний майданчик.

У селі є 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, клуб на 200 місць, бібліотека, 2 магазини, 1 кіоск, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), молокоприймальний пункт.

У фермерських та індивідуальних господарствах Тейсарова вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, ріпак, цукрові та кормові буряки, кукурудзу, картоплю, а також моркву, петрушку, капусту та іншу городину.

Село газифіковане, телефонізоване. Через нього проходять важливі автобусні маршрути: Тернопіль — Трускавець, Стрий — Новий Розділ, Стрий — Рогатин, Стрий — Жидачів та інші.

Згадується від 15 травня 1469 року в книгах галицького суду^[2]. Власником чи посідачем села був Юхно Тейсарівський, а його дружиною — Маланка.^[3]

До травня 1959 року село Тейсарів належало до Дрогобицької області.

За часів відновлення незалежности України поруч з пам'ятником скасування панщини в Австро-Угорщині (1848 року) товариство «Просвіта», громада села насипали високу могилу, встановили хрест з написаними на таблиці іменами воїнів ОУН-УПА — своїх односельців, борців за волю України.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Цікаві версії походження назви села Тейсарів.

Перші поселенці, які обрали вигідне розташування — рівнинна місцевість, річка, битий шлях, недалеко ліс, споруджували дерев'яні будинки і тесали багато дерева. Отже назва походить від слова «тесали». До речі, село славиться своїми теслями і столярами.

Завойовник татарин Тейза облюбував цю прекрасну рівнину із родючими землями й оселився тут. Нібито від його імені і походить назва села.

Наполовину жартівлива, бо ще й досі жартома село називають Цесарів. Вдале розташування села біля дороги і річки дало нагоду цісарю (Францу-Йосифу?) побудувати величезну гуральню і двір для її обслуговування, до яких люди ходили «наробляти». Тому маєток (володіння) цісаря і було Цісарів. На жаль, гуральня і панський двір не збереглися, тому що під час Другої світової війни 1939—1945 рр. її підірвали.

У документах XVII—XIX століття, писаних латиною, польською, пізніше німецькою мовами, назва села звучить по-різному. Наприклад Tysarów (Тисаров) — у документах, писаних латиною (1692 рік), Tejsarów (Тейсаров) — у документах, писаних, друкованих польською (1894—1895 рр.). Згодом назва села зазнала дальших змін за нормами української мови; остаточно перейшла в сучасну — Тейсарів.

Кожен куток у селі має свою назву, як-от: Рінь, Вигінь, Мрачкова вулиця, Посьолок (назва виникла в радянські часи) та інші. На території села та його околиць є багато урочищ з цікавими назвами: Криве, Підвершне, Залящина, Крем'яниця, Зублії, Пастівник, інші.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460351, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстрований 581 виборець, явка 61,45 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 22,13 %, за «Слугу народу» — 20,17 %, за «Голос» — 18,77 %.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 25,49 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 15,13 %, за Євгенія Гірника (самовисування) — 14,85 %^[6].

• церква святого Володимира (збудована громадою села)
• пам'ятник з нагоди скасування кріпосного права на території Австро-Угорської імперії, викарбувано: «Пам'ятник даной свободи 1848».
• символічна могила, хрест, таблиця з іменами воїнів ОУН-УПА — односельців, борців за волю України (встановлено філією товариства «Просвіта», громадою села).
• пам'ятка природи — «Витік ріки Куна».

• Пам'ятник^[d] Омеляну Партицькому (перед школою, споруджено коштом мешканців села Тейсарова)

• Омелян Партицький (1840—1895 рр.) — український мовознавець, етнограф, історик, педагог; уклав ряд підручників з української мови, літератури для народних шкіл, редагував львівську «Газету школьну» (1875—1879), заснований ним журнал «Зоря» (1880—1885). Його іменем названа одна з вулиць села, в районному центрі м. Жидачеві його іменем названа ґімназія.
• Венгринович Іван Остапович^[7] (1927—1989) — український художник.
• Сапуга Андрій Михайлович (1976) — український футболіст.

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.