Монферратське герцогство
Монферратське герцогство (італ. Ducato del Monferrato) — держава у Північній Італії, що існувала в 1574—1708 роках. ІсторіяГерцогство було засноване Гульєльмо Гонзага з середньовічного Монферратського марграфства (Монферратської марки), яке після смерті останнього його володаря з династії Палеологів (1533) недовго перебувало під контролем імператора Карла V (до 1536). Герцог Мантуанський Гульєльмо Гонзага одружився з останньою спадкоємицею маркграфства з династії Палеологів Маргаритою Монферратською і включив його територію до володінь доиу Гонзага. У 1574 році володіння було підвищено в статусі з маркграфства (маркізату) до герцогства[1]. Монферратське герцогство складалася з двох окремих частин, що межували із Савойським та Міланським герцогствами та Генуезькою республікою. Його столицею був Козале-Монферрато. Після Війни за мантуанську спадщину (1628-1631), частина герцогства перейшла до Савойського герцогства, а інші його території перейшли до Савої в 1708 році, коли імператор Священної Римської імперії Леопольд I заволодів основною складовою дому Гонзага, герцогством Мантуанським. Список герцогів Монферратських1533—1536 імперська окупація. 1536—1713 відійшло до Мантуї (з 1575 герцогство). 1713 до Савої.
Примітки
|