Осло
О́сло (іноді Осльо[2][3], норв. Oslo норвезька: [ˈʊ̂ʂlʊ] ( прослухати) or [ˈʊ̂slʊ, ˈʊ̀ʂlʊ]; пд.-саам. Oslove[4]) — столиця Норвегії. Населення міста — 717 710 осіб (дані на 1 січня 2024 року). ІсторіяВідповідно до норвезьких сказань, Осло засновано приблизно в 1048 році королем Гаральдом III, чоловіком принцеси Єлизавети Ярославни, доньки Ярослава Мудрого. Однак нещодавно археологи знайшли тут християнські поховання, датовані періодом до 1000 року. З кінця XIII століття до 1380 року — резиденція норвезьких королів, а з 1572 року — центр данської адміністрації в Норвегії. У 1624 році місто вщент вигоріло. Король Данії та Норвегії Кристіан IV Данський вирішив не відновлювати зруйноване місто, натомість біля фортеці Акерсгус побудував нове, назвавши його на свою честь Кристіанією (Christiania, з 1877 Kristiania). У 1814 році Кристіанія стала столицею Норвегії у складі союзу зі Швецією. З 1905 року — столиця незалежного королівства Норвегії. 11 липня 1924 року Стортингом Норвегії було прийнято рішення про перейменування (повернення назви Осло), яке набувало чинності з 1 січня 1925.[5] З 9 квітня 1940 року по 8 травня 1945 року окуповане нацистською Німеччиною. У 1952 році в Осло відбулися VI Зимові Олімпійські ігри. У 2024 році планується велика кількість подій зі святкування ювілею повернення назви 100 років[6] та 400 років після відновлення міста після пожежі.[7] ГеографіяРозташуванняКліматОсло розташоване в зоні континентального клімату, яку характеризує прохолодне літо. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.3 °C (26 °F).[8]
У районі Гроруддален розташований Гроруд-парк. Населення1 січня 2004 була проведена реформа адміністративно-територіального поділу. Райони Сентрум (центральна частина міста) і Марка (ліс і сільськогосподарські території) в політичному сенсі не є справжніми кварталами.[9]
З XIX-го століття місто почали розділяти на Західну частину (Vestkanten) і Східну частину (Ostkanten). У західній частині переважають етнічні норвежці та поселенці із західних країн, які живуть у будинках і котеджних селищах, що розкинулось на величезній території аж до Берума (Baerum), найближчого передмістя Осло. Рівень життя вважається найвищим у країні, а середній дохід вище середнього по країні майже вдвічі. Чисельність населення Західної частини на 2009-й рік становить 196 000 осіб. У східній частині живе 360 000 осіб, з яких 65-80 % іммігранти першого і другого покоління. У багатьох школах і коледжах цієї частині міста немає етнічних норвежців, у тому числі вчителів. Рівень життя найнижчий у Норвегії. На східних околицях міста характерні багатоповерхові будинки блокового типу, побудовані в період 1985—1995, коли спостерігався величезний потік іммігрантів із Північної та Східної Африки, також Середньої Азії. Ближче до центру розташовані старі п'ятиповерхові будинки, у яких жив робітничий клас 50-х років.
Наука та освіта
КультураУ західній частині міста розташований півострів Бюґдьой, на якому знаходяться п'ять національних музеїв і королівський маєток. Головні пам'ятки Осло:
У місті діє дієцезія Осло. ТранспортРозташоване на березі затоки Осло-фіорд Осло є головним портом Норвегії. Місто має декілька аеропортів (Аеропорт Осло). На кінець 2010-х діючі — Осло-Торп та Осло-Гардермуен, з якими діє залізничне сполучення. Потяги під орудою Flytoget та Norges Statsbaner відправляються зі станції Осло-Центральне до станцій Аеропорт Саннефіорд та Гардермуен відповідно. З 1898 року в Осло діє мережа міських залізниць (Westbanen). В 1966 відкрито метро (Т-бане). В 1990-х роках відбулося з'єднання цих двох систем міського рейкового транспорту. Велика частина метрополітену проходить по поверхні, а одна з ліній піднімається на пагорби на північному заході Осло до висоти 469 м. Осло має розгалужену автобусну мережу — 32 міські лінії, а також регіональні автобуси, що сполучають з сусіднім графством Акерсхус. В Осло розвинена система громадського транспорту. В межах міста існує мережа трамваїв, Т-бане, автобусів, електричок, а також катерів/поромів до найближчих островів у фіорді та до музейного півострова Бігдей. Система міського транспорту керується з єдиного центру (Oslo Sporveier) та передбачає уніфіковану оплату за проїзд — один квиток дозволяє пересуватися містом впродовж години з необмеженою кількістю пересадок між видами транспорту. Приміське сполучення також уніфіковане в межах Стуросло Локальтрафік (Storoslo Lokaltrafik, SL). Оплата проводиться залежно від кількості зон, які покриває поїздка. Через місто прямують автостради європейський маршрут E6 та європейський маршрут E18, та побудовані два кільця автодоріг Кільцева автодорога 2 та Кільцева автодорога 3 Уряд країни офіційної заборонив продавати бензинові та дизельні автомобілі після 2025 року та вирішив прибрати всі паркувальні місця в Осло. Починаючи з 2015 року в центрі Осло проїзд дорогами загального призначення приватним транспортним засобам заборонено, а до 2019 року вже буде створена 60 км буферна зона.[15] Персоналії
Галерея
Примітки
Посилання
|