1997 року мав серйозний серцевий напад і потрапив до шпиталю; під впливом перебування в лікарні написав книжку «Таємне життя» (Vie secrète), що є особливим поєднанням роману, інтимного щоденника, сну, поезії, трактату та есе. Таємне життя вирізняється своєю фрагментарністю та афористичністю. У подальшому для його творчості доволі характерні тексти з невизначеним жанром, водночас у 2000-і роки він написав декілька романів.
Керує Міжнародним фестивалем опери та театру бароко в Версалі.
Твори
L' Être du balbutiement: essai sur Sacher-Masoch, 1969. Про Захер-Мазоха.
Alexandra de Lycophron, 1971
La Parole de la Délie: essai sur Maurice Scève, 1974 Про Моріса Сева
1984 : «Записки на табличках Апроненіі Авіцена» / (Les Tablettes de buis d'Apronenia Avitia)
Petits traités , три томи 1981, 1983, 1984
Le Vœu de silence: essai sur Louis-René des Forêts, 1985
Longin, 1985
Une Gêne technique à l'égard des fragments, 1986
«Салон у Вюртемберзі» (Le Salon du Wurtemberg, 1986). Музикант, який грає на віолі-де-гамба, зачиняється у своєму будинку в Вюртемберзі.
La leçon de musique, 1987
«Сходи Шамбора» (Les Escaliers de Chambord, 1989). Про антиквара, любителя іграшок та замку Шамбор.
Petits traités , томи 1-8, 1990.
«Альбіцій» (Albucius), 1990. Про еротичного письменника в Стародавньому Римі.
«Секс та страх» (Le Sexe et l'Effroi, 1994). Есе про роль сексу в античному світі.
«Усі ранки світу» (Tous les matins du monde, 1991). Про французького музиканта XVIII століття Марені Маре. Усі ранки світу (фільм)|Екранізація з Жераром Депардьє.
Jean-Louis Pautrot, (sous la dir.), Pascal Quignard, Revue L'Esprit créateur, n°52, 2012, The Johns Hopkins University Press, John D. Erikson, Maria et Daniel Brewer editors. Numéro consacré à l'oeuvre de Pascal Quignard, avec les contributions de J-L. Pautrot, C. Claude, B. Gorrillot, C. Alvares, A. Cousin de Ravel, B. Thibault, G. Turin, J. Acquisto, John T. Hamilton, C. Lapeyre Desmaison, D. S. Larangé.
Philippe Bonnefis et Dolorès Lyotard (dir.), Pascal Quignard, figures d'un lettré, Paris, Galilée, 2005,
Philippe Bonnefis, Son nom seul, Paris, Galilée, 2001.
Agnès Cousin de Ravel, "Quignard, maître de lecture Lire, vivre, écrire, collection Fictions pensantes, Hermann, 2012.
Chantal Lapeyre-Desmaisons, Mémoires de l'origine, Paris, Galilée, 2006.
Adriano Marchetti, La Mise au silence, Seyssel, Champ Vallon, 2000.
La métayère de Rodez, Écrit de Pascal Quignard in Pascal Quignard ou le noyau incommunicable sous la direction de Jean-Louis Pautrot et Christian Allègre, Les Presses universitaires de Montréal, 2004.
Sophie Nauleau, La main d'oublies, récit tiré de Tous les matins du monde, Paris, Galilée, 2007.
Jean-Louis Pautrot, Pascal Quignard ou le fonds du monde, Rodopi, Amsterdam, New-York, 2007.
Benoît Vincent, Le Revenant. Pascal Quignard (Littérature inquiète II), Saint-Cyr sur Loire, 2009.
Dominique Rabaté, Pascal Quignard Étude de l’œuvre Bordas, 2008.
Kristeva I. Pascal Quignard: la fascination du fragmentaire. Paris: Harmattan, 2008
Europe (revue littéraire mensuelle), Pascal Quignard n° 976—977, août-septembre 2010. Avec une lettre de Pascal Quignard à Dominique Rabaté.
Sur la curiosité téméraire des lecteurs de romans. Écrit de Pascal Quignard in Chantal Lapeyre-Desmaison (sous la dir.), Lecteurs de fictions, Champs du Signe, Éditions universitaires du Sud, 2010.
Bernard Vouilloux, La Nuit et le Silence des images. Penser l'image avec Pascal Quignard, Éditions Hermann, 2010. La place de l'image (de rêve, d'art) dans l’œuvre de l'écrivain.
