Сімейний портрет в інтер'єрі
«Сімейний портрет в інтер'єрі» (італ. Gruppo di famiglia in un interno) — передостанній фільм режисера Лукіно Вісконті, вийшов на екрани у 1974 році. ЗмістУдостоєний багатьох нагород передостанній фільм великого Лукіно Вісконті. Літній професор — естет і пристрасний колекціонер предметів мистецтва та музики, живе у старовинному палаццо. Він давно вирішив для себе, що краще думати про досконалі творіння людей, аніж про самих людей — стражденних, неспокійних, недосконалих. Одним із захоплень професора є сімейні портрети в інтер'єрі — жанр, званий англійцями Conversation Piece — «фрагмент розмови» персонажів, зображених на полотні. І ці «фрагменти розмови» цілком влаштовують професора. Інших бесід йому не треба. Та раптом метрономний побут професора несподівано порушують постояльці, яким він вимушено надає верхній поверх свого палаццо — маркіза Брумонті з молодим альфонсом Конрадом та її донька Льєтта з нареченим Стефано. Персонажі для Conversation Piece є. От тільки, цей «фрагмент розмови» професору не доведеться розглядати крізь лінзу. Йому доведеться стати його учасником. Ролі
Знімальна група
Нагороди
Посилання
Information related to Сімейний портрет в інтер'єрі |