Така пізня, така тепла осінь
«Така пізня, така тепла осінь» — український художній фільм режисера Івана Миколайчука, відзнятий у 1981 році на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Займає 54-55-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Деталі сюжетуБуковинський селянин Руснак залишає убогі буковинські землі і з маленькою дочкою Орисею їде в Канаду — може там пощастить?.. На чужині він забуває про убогість, там виростає його онука, там він хоронить свою дочку, але не знаходить щастя. І тепер Руснак, скориставшись послугами «Інтуриста», їде в свій край, де колись був щасливим. В ролях
Знімальна група
та ін. ФільмуванняВиконавиця головної жіночої ролі у фільмі Галина Сулима, яка знялася в ньому, будучи студенткою ВДІКу, згадувала, що на той час була в майстерні Сергія Бондарчука, і він не дозволяв студентам зніматися в кіно: «мовляв, якщо погано зіграєте, то можете себе знищити». Але її він відпустив, тому що був переконаний: Іван Миколайчук — геній. Галина Сулима згадує:
При цьому Галина Сулима згадує, що режисер працював з акторами по-особливом: «ми читали сценарій, розмовляли, але репетицій він не проводив. (...) Йому у фільмі потрібна була саме твоя особистість, тому було дуже багато імпровізації. Якщо йому щось не подобалося, то він казав: «Перепрошую, сонечко, все дуже добре, але потрібно зняти ще, це більше оператору потрібно, ніж мені, тож зіграй трохи інакше». У нього майже всі грали добре з першого дубля.» [1]. Посилання
Примітки
|