Галицька Трансверсальна залізниця

Галицька Трансверсальна залізниця

Схема залізниць коронного краю Галичини. 1904
Тип	залізнична лінія
Статус	Рух остаточно перерваний після Другої світової війни з встановленням кордону між СРСР і Польщею.
Штаб-квартира	Австро-Угорщина
Роки функціонування	1884-1945
Країна	Австро-Угорщина (Україна)
Експлуатаційна довжина колій	768 км
Галицька Трансверсальна залізниця у Вікісховищі

Галицька Трансверсальна залізниця (нім. Galizische Transversalbahn) — державна 768-км залізниця Австро-Угорщини у коронному краї Галичини від Кракова і Чадця до Гусятина на кордоні з Російською імперією (йшла південніше приватної Галицької залізниці імені Карла Людвіга).

Деякі частини залізниці вже існували і впродовж 1 січня 1884 — 8 квітня 1885 їх з'єднали в одну лінію, що проходила через район Карпат і виконувала перш за все мілітарну функцію транспортного поєднання крайніх західних і східних регіонів коронного краю на випадок війни з Росією. Також вона мала сприяти розвитку гірських регіонів Цислейтанії, розпочинаючись у Транслейтанії (нині словацьке Чадця).

На початок будівництва існували такі ділянки залізниці:

• Загір'я — Коростенько — Хирів (фрагмент Першої угорсько-галицької залізниці Лупків — Перемишль, 1872)
• Хирів — Самбір — Стрий (Дністрянська залізниця, 1872)
• Стрий — Долина — Станіслав (Залізниця Ерцгерцога Альбрехта, 1875)
• Новий Сонч — Струже (фрагмент лінії Тарнів — Плавеч, Словаччина, 1876)

У ході будівництва було споруджено такі ділянки:

• Освенцим — Скавіна — Підгір'я (Краків) (відгалуження, 64,0 км, введена 1 серпня 1884)
• Живець — Звардонь (37,3 км, введена 3 листопада 1884 для пасажирських перевезень, 15 листопада 1884 для вантажних)
• Живець — Суха-Бескидзька — Новий Сонч (146 км)
• Суха-Бескидзька — Скавіна (відгалуження на Підгір'я Краків; 45,6 км, введена 22 грудня 1884)
• Станіслав — Бучач (71,7 км, введена 15 листопада 1884)
• Бучач — Чортків — Гусятин (введена 31 грудня 1884)
• Сторожі — Ясло — Сянок — Загір'я (з відгалуженням на Горлиці) (114,5 км, введена 20 серпня 1884)

Головними пунктами на залізниці були Живець, Суха-Бескидзька, Новий Санч, Ясло, Коросно, Сянок, Загір'я, Хирів, Самбір, Дрогобич, Стрий, Станиславів.

Також Галицька Трансверсальна залізниця була пов'язана зі Східньогалицькою локальною залізницею.

Рух на Галицькій Трансверсальній залізниці остаточно був перерваний після Другої світової війни зі встановленням кордону поміж СРСР і Польщею та розбиранням частини колії (поміж станціями Бучач — Монастириська — Хриплин).

• Паротяги Галицької Трансверсальної залізниці
• Залізниця Станиславів — Гусятин

• Neuner Bernhard. Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2. — Wien: Walter Drews Verlag, 2002. — ISBN 3-901949-00-3. (нім.)

• Залізниці Австро-Угорщини. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]