Втрати Росії у російсько-українській війні (з 2014)
28 травня2015 року Президент РФ Володимир Путін своїм указом засекретив інформацію про втрати особового складу Міністерства оборони Росії «у мирний час у період проведення спеціальних операцій». У червні 2015 група російських громадських активістів, журналістів та юристів оскаржила цей указ, який, на думку заявників, має на меті приховати втрати російської армії на сході України і суперечить закону, котрий не наділяє президента повноваженнями щодо розширення переліку відомостей, які становлять державну таємницю. 13 серпня 2015 Верховний суд Російської Федерації відмовив у задоволенні скарги позивачів, заявивши, що рішення Президента Росії не суперечить Конституції РФ і є захистом інформації про дислокацію, структуру та оперативну обстановку у збройних силах, що становить державну таємницю. У Кремлі заявили, що «підписання указу про засекречування втрат військових у спецопераціях у невоєнний час ніяк не пов'язано з подіями на сході України, в яких, за версією Москви, російські війська „не беруть участі“».[1]
Війна на сході України
Звіти про кількість втрат
Російське популярне видання «Ділове життя» (рос.«Деловая жизнь») частково розкрило дані про російські втрати вбитими та важкопораненими в Україні станом на 1 лютого 2015 року. В своїй інтернет-статті «Підвищення зарплати військовослужбовцям у 2015 році» (рос.«Повышение зарплаты военнослужащим в 2015 году») було оприлюднено наступне[2]:
Також, Урядом Росії було прийнято важливе рішення про грошову компенсацію військовослужбовцям, які брали участь у військових діях на сході України.
Так, для сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь у військових діях в Україні, грошова компенсація складе 3 млн рублів, а для військовослужбовців, які отримали інвалідність під час бойових дій — 1.5 млн рублів. Крім того, передбачена виплата контрактникам «бойових» за кожен день перебування в зоні військового конфлікту в розмірі 1800 рублів.
Загалом, станом на 1 лютого 2015 року, вже виплачена грошова компенсація для більш 2000 сімей загиблих військових і для 3200 військовослужбовців, які отримали важкі поранення і визнані інвалідами.[2]
Оригінальний текст (рос.)
Также, Правительством России было принято важное решение о денежной компенсации военнослужащим, принимавшим участие в военных действиях на востоке Украины.
Так, для семей погибших военнослужащих, принимавших участие в военных действиях на Украине, денежная компенсация составит 3 млн рублей, получившим инвалидность во время боевых действий — 1.5 млн рублей. Кроме того, предусмотрена выплата контрактникам «боевых» за каждый день пребывания в зоне военного конфликта в размере 1800 рублей.
Всего, по состоянию на 1 февраля 2015 года, уже выплачена денежная компенсация для более 2000 семей погибших военных и для 3200 военнослужащих, получивших тяжелые ранения и признанных инвалидами.
Згодом інтернет-статтю було підкореговано і наведений уривок видалено, але він залишився в кеші Google[2].
10 березня 2015 року Держдепартамент США озвучив, що число загиблих в Україні російських кадрових військових становить 400—500 чоловік.[3]
На початку березня 2016 року, група російських волонтерів організації «Вантаж-200 з України в Росію» опублікували список громадян РФ, які загинули на Донбасі. Список містить 2081 прізвище, при цьому зазначається, що точно відомо про поховання 649 російських військовослужбовців, які брали участь в бойових діях на Донбасі, та обставини, за яких вони загинули. Інформація про ще 194 особи уточнюється.[4]
Анонімний OSINT-дослідник Necro Mancer, що займається встановленням, документацією і аналізом подій російсько-української війни, станом на 23 лютого 2022 року зафіксував імена щонайменш 5982 вбитих (включаючи не бойові втрати) російських загабників та місцевих проросійських колаборантів, починаючи з березня 2014. В 2014 році було зафіксовано 1654 вбитих, в 2015—1508, в 2016—655, в 2017—598, в 2018—443, в 2019—413, в 2020—308, в 2021—251, в 2022 — 25, рік загибелі 127 бойовиків та військових РФ невідомий. У списку загиблих— 3 генерала, 15 полковників, 24 підполковника, 31 майор[5] За даними УВКПЛ ООН число вбитих — 6517 убитих[6].
05.03.2018 року, група «Інформаційний спротив», оприлюднила списки безповоротних і санітарних втрат особового складу ЗС РФ за станом на 6 годину ранку 7 вересня 2014 року, згідно яких Російська Федерація втратила близько 500 кадрових російських військовослужбовців убитими і пораненими. Серед загиблих 15 офіцерів — 3 лейтенанта, 3 старших лейтенанта, 6 капітанів, 1 майор, 2 підполковники. Найвищі втрати у військових за підрозділами — у 18-ї окремої мотострілецької бригади та 76-ї десантно-штурмової дивізії[8].
Список загиблих
2014
№
Світлина
Прізвище, ім'я, по батькові
Про особу
Дата смерті
Обставини смерті
1
Давоян Армен
21 рік, Нижній Новгород (РФ). 29 загін спецназу, м. Уфа (29 ОСН «Булат» ВВ МВС Росії) / Інше джерело: розвідувальний батальйон 9-ї окремої Вісленської мотострілецької бригади, яка постійно дислокована в м. Нижньому Новгороді (РФ) і Дзержинську (РФ).[9]
Під час перетину українсько-російського кордону було знищено мінометним вогнем 10 озброєних осіб.[10] Інше джерело (телеканал «Дождь» з посиланням на нижньогородський комітет солдатських матерів): загинув, підірвавшись на міні під Луганськом.[9]
2
Воронов Олександр
8 окрема мотострілецька бригада. Село Бєляйково, Нижньогородська область (РФ) / Інше джерело: розвідувальний батальйон 9-ї окремої Висленської мотострілецької бригади, яка постійно дислокована в м. Нижньому Новгороді (РФ) і Дзержинську (РФ).[9]
Під час перетину українсько-російського кордону було знищено мінометним вогнем 10 озброєних осіб.[10] Інше джерело (телеканал «Дождь» з посиланням на нижньогородський комітет солдатських матерів): загинув, підірвавшись на міні під Луганськом.[9]
Помер 28 липня в результаті отриманої вибухової рани, чисельних осколкових поранень голови, живота, внутрішніх органів, гострої крововтрати та обвуглювання тіла[11][12]. За іншими джерелами, загинув від вогнепального поранення.[13]
Загинув 12 серпня. Похований 22 серпня в с. Новотаймасово Куюргузинського району Башкортостану, у військового була відірвана голова.[18]
16
Кузьмін Костянтин Володимирович (рос.Кузьмин Константин Владимирович)
01984-10-1111 жовтня1984, с. Ікряне, Астраханська область (РФ). Сержант контрактної служби (імовірно) 17-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади (в/ч 65384, м. Шалі, Чечня). Раніше брав участь в бойових діях на територіях Чечні та Грузії.
Помер 12 серпня в результаті отриманої вибухової рани, чисельних осколкових поранень голови, живота, внутрішніх органів, гострої крововтрати та обвуглювання тіла[11]
17
Туманов Антон Михайлович
01993-10-055 жовтня1993, 20 років, м. Козьмодем'янськ, Марій Ел, військовослужбовець 18-ї окремої мотострілецької бригади, в/ч 27777 (ст. Калиновська, Чечня)
Помер у «пункті тимчасової дислокації в/ч 27777» від чисельних осколкових поранень нижніх кінцівок внаслідок вибуху та втрати крові поблизу міста СніжнеДонецька область.[19][20][21] Матір Туманова розповіла, що спілкувалася з майором в/ч у Чечні телефоном. Той підтвердив, що Туманов був вбитий в Україні, але відмовився давати якісь подробиці. За його словами, наказ «був даний згори у вербальній формі».[22]
1989 р.н., м. Бугульма, Республіка Татарстан (РФ), командир 1-го мотострілецького взводу 33-ї окремої розвідувальної бригади (гірської), в/ч 22179 м.Майкоп, (РФ).
01992-04-1515 квітня1992, м. Братськ, Іркутська область, військовий-контрактник з (імовірно) 17-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади (в/ч 65384, м. Шалі, Чечня)
01991-06-2424 червня1991, с. Шушкодом Буйський район Костромська область (РФ), військовослужбовець 331-го гвардійського полку 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії ПДВ (м. Кострома)
Рідним розповідав, що він в Ростові. 22 серпня дзвонив своїй дівчині, 28 серпня родичі отримали повідомлення про смерть. Тіло для поховання привезли за п'ять діб в військовій формі, брудне і в крові. Як каже дівчина Андрія, — ні для кого не секрет, де саме хлопець загинув, «всі знають, що це сталось в Україні».[35]
26 років, військовослужбовець військової служби за контрактом розвідувального взводу 331-го гвардійського полку 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії ПДВ (м. Кострома)
01986-01-2727 січня1986, с. Альмясово Кугарчинський район, Башкирія (РФ), старший стрілець саперно-десантного штурмового батальйону, військовослужбовець військової служби за контрактом 31-ї гвардійської ордена Кутузова II ступеня окремої десантно-штурмової бригади ПДВ (в/ч 73612) м. Ульяновськ
с. Нова Майна, Мелекеський район, Уляновська область (РФ), військовослужбовець військової служби за контрактом 31-ї гвардійської ордена Кутузова II ступеня окремої десантно-штурмової бригади ПДВ (в/ч 73612) м. Ульяновськ
м. Владимир (РФ), військовослужбовець військової служби за контрактом 331-го гвардійського парашутно-десантного полку (в/ч 71211, м. Кострома) 98-ї гвардійської дивізії ПДВ
Звістка про смерть до рідних прийшла 28 серпня, похований 2 вересня у м. Костромі.[39]
31
Касьянов Олексій Михайлович (рос.Касьянов Алексей)
01982-01-011 січня1982, військовослужбовець військової служби за контрактом 331-го гвардійського парашутно-десантного полку (в/ч 71211, м. Кострома) 98-ї гвардійської дивізії ПДВ
м. Ульяновськ (РФ), капітан, заступник командира 4-го взводу 4-ї роти 31-ї гвардійської ордена Кутузова II ступеня окремої десантно-штурмової бригади ПДВ (в/ч 73612)
Загинув 26 серпня 2014 року на території України. Інформацію про смерть сина підтвердила його мати.[40]
33
Ганін Дмитро Олегович (рос.Ганин Дмитрий Олегович)
01989-10-2424 жовтня1989, селище Колтубанівський Бузулукського району Оренбурзької області (РФ), військовослужбовець контрактної служби 104 десантно-штурмового полку 76-ї гвардійської дивізії (м. Псков)
19 років, с. Кува Кудимкарського району Пермського краю (РФ). Військовослужбовець військової служби за контрактом 21-ї окремої мотострілецької бригади (Тоцьке Оренбурзька область)
21 серпня отримав важкі поранення на Донеччині, а через 5 діб помер в лікарні. Останній раз виходив на зв'язок з родичами 21 серпня — повідомляв, що прибув на навчання в Ростовську область. Родичам повідомляються суперечливі версії.[43]
25 років, селище Горний, Улетовський район, Забайкальський край (РФ). Імовірно, військовослужбовець 247-го гвардійського десантно-штурмового Кавказького козачого полку (м. Ставрополь).
Загинув поблизу м. Донецьк наприкінці серпня, похований 5 вересня у рідному селі. Державний телеканал Росії «Чита» повідомив, що Шараборін загинув в Донецьку «в боях з карателями». За його інформацією, на Донбас він потрапив нібито ще в травні, де вступив «до лав ополчення». Разом з тим, в соцмережах родичі військового пишуть, що в момент загибелі він був «при виконанні», а з 4 вересня, військові посилили контроль в'їзду на територію селища Горний.[45][42]
01993-05-1515 травня1993, с. Шутіно, Катайський район, Курганська область (РФ). Контрактник 31-ї гвардійської окремої десантно-штурмової бригади, в/ч 73612 (м. Ульяновськ).
Загинув 31 серпня на території України. Похований 10 вересня у Пскові.[50][51] За деякими російськими джерелами з посиланням на його родичів, загинув під час супроводження т. н. «гуманітарного конвою»[52]
27 років, с. Бахтай, Аларський район, Усть-Ординський Бурятський округ (РФ). Сержант контрактної служби (імовірно) 17-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади (в/ч 65384, м. Шалі, Чечня)
серпень 2014
Загинув у серпні, похований наприкінці серпня у рідному селі.[42][55][56]
20 років, м. Касимов, Рязанська область (РФ). Військовослужбовець 6-ї окремої танкової бригади, в/ч 54096, входить до складу 20-ї загальновійськової армії зі штабом у Муліно.
1988, Кострома, військовослужбовець військової служби за контрактом 331-го гвардійського парашутно-десантного полку (в/ч 71211, м. Кострома) 98-ї гвардійської дивізії ПДВ
28 років, Зарайськ Московська область, старший лейтенант, командир протитанкового взводу 1 мотострілецького батальйону 200-ї Окремої мотострілецької бригади особливого призначення (в/ч № 08275, Печенга (смт) Мурманська область).
28 років, Єкатеринбург. Старший сержант ППС поліції Єкатеринбурга, звільнений у липні 2014 року. Іменний жетон з двоглавим орлом та написом (рос.«Пограничная служба»), номер Я-068305.
Отримав важкі поранення в районі аеропорту Донецька, українські військові повезли його до лікарні, але по дорозі він помер. Доставлений у морг Красноармійська. При собі мав табельну зброю, військовий квиток, паспорт громадянина РФ та індивідуальний жетон.[65]
с. Дубровське, Ічалківський район, Мордовія, РФ. Проходив службу в 11-й окремій гвардійській десантно-штурмовій бригаді Збройних Сил РФ (Улан-Уде). Входив до терористичного угруповання «ДНР».
5 травня 2015 поблизу Новотроїцького українськими військовими було відбито напад ДРГ та знищено 3 військовослужбовців зі складу 16 ОБрСпН[73].
6
Кардаполов Іван Васильович
12.07.1992, позивний «Кардан», військовослужбовець 16-ї окремої бригади спеціального призначення ГУ ГШ МО РФ (м. Тамбов, в/ч 54607), похований на кладовищі міста Галас, Курганської області.
5 травня 2015 поблизу Новотроїцького українськими військовими було відбито напад ДРГ та знищено 3 військовослужбовців зі складу 16 ОБрСпН[73].
7
Савєльєв Антон Олександрович
12.05.1994, позивний «Сава», військовослужбовець 16-ї окремої бригади спеціального призначення ГУ ГШ МО РФ (м. Тамбов, в/ч 54607), похований на кладовищі селища Нові Ляди, Тамбовський район Тамбовської області, РФ.
Даніелян Артур Бабкенович, 8 липня 1989, Ставрополь, молодший сержант, проходив службу за контрактом у 247 ДШП, у в/ч 54801 (м. Ставрополь) як командир 2-го парашутно-десантного взводу, 2-го парашутно-десантного відділення, 1-ї парашутно-десантної роти.[94]
Дерій Роман, 30 листопада 1989, Санкт-Петербург, строковик служив в 2ОБрСпН ГРУ в/ч 44917, загинув 5 вересня 2014 р. в бою в Станиці Луганській, від розриву танкового снаряду.[95][96]
Долгов Дмитро, м. Остров Псковська область, 76-а гв. дивізія (Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89][97]
Кашпуренко Юрій, 29 років, військовослужбовець за контрактом, вбитий в Україні.[106][107]
Качай Ілля Валерійович, 06.07.1977 р.н., м. Москва, військовослужбовець 45-го окремого полку СП ПДВ, знищений 26.05.2014 р.[78]
Кодаков Д., 40 років, підполковник прикордонного управління ФСБ Росії по Ростовській області, за офіційною російською версією нібито патрулював територію російсько-українського кордону поблизу хутора Чернікова, де наткнувся на невстановлений боєприпас та загинув.[108]
Корольков Іван, терорист, знищений 28 січня 2015 року в районі Дебальцеве, був похований 07.03.2015 в цинковій труні на Власихінському кладовищі м. Барнаул.[109]
Костяков Сергій, 11.03.1987 р.н., м. Москва, знищений 07(?).08.2014[78][110]
Кочуков Ігор, Тамбов, 76-а гв. дивізія (Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89]
Красилов Микола Михайлович, 1982, майор 200 ОМСБр ЗС РФ, командир роти. Загинув 04.08.2016[116][117]
Кукушкін Дмитро, 17.06.1971 р.н, м. Москва, знищений 03.10.2014 р.[78]
Кухта Ілля, Кем, Карелія, 76-а гв. дивізія (Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89][118]
Лобарев Евген, 1986, Тамбовська область, військовослужбовець 45-го окремого полку СП ПДВ, знищений 26.05.2014 р.
Максимов Ілля, 1994, Псков, 76-а гв. дивізія (Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89]
Марасін Костянтин, капітан 3-го рангу, командир 2-го диверсійного загону, військовослужбовець 159-го загону ОСПН БПДСС, в/ч 87200 ТОФ (Приморський край, Шкотово-23, бухта Павловського, затока Стрілок), загинув поблизу м. Маріуполь[119]
Михайлов Олексій Володимирович, 29.10.1994 р.н, м. Тюмень; військовослужбовець за контрактом ЗС РФ, загинув 19.10.2014 року на Донбасі.[120]
Матвієць Микола(або Костянтин), Бєлгород, 76-а гв. дивізія (Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89][92][121]
Медведев Іван, 1992, Ліпецьк, загинув не пізніше 7 серпня 2014 р., служив в 16 ОБрСпН ГРУ ГШ в/ч 54607 (м. Тамбов)[122]
Мєдвєдев Максим (рос.Медведев Максим), 30 грудня 1991, Самара, військовослужбовець 45-го окремого полку СП ПДВ, загинув 23 серпня 2014 р. під Луганськом (Лисиче (селище))[123][124][125]
Мізін Микола, капітан-лейтенант, командир розвідгрупи, військовослужбовець 159-го загону ОСПН БПДСС, в/ч 87200 ТОФ (Приморський край, Шкотово-23, бухта Павловського, затока Стрілок), загинув поблизу м.Маріуполь.[119]
Мірошин Андрій Геннадьевич, 2 лютого 1994, Козельськ Калузька область, війсковослужбовець 4-оі гвардійської танкової дивізіЇ (Кантемирівська танкова дивізія) в/ч 19612 г. Наро-Фомінськ, загинув не пізніше 26 серпня 2014 року[126]
Моргунов Вадим Анатолійович, м. Москва, військовослужбовець 200-ї омсбр, знищений 22.09.2014 р.[78]
Муллін Евген Петрович, 23 липня 1987, Єкатеринбург, війсковослужбовець, в\ч 09332,(Абхазія, м. Гудаута), загинув у зоні АТО[127]
Муратов Давран, 23 липня 1992, Бариш, 31-я гв. ОДШБр ВДВ в/ч 73612 (м. Ульянівськ)[128][129][130]
Насієв Рустам, 1991, м. Макушино, Курганська область, 76-а гв. дивізія (Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89][131]
Науменко Микола, м. Москва, знищений не пізніше 16.11.2014 р.[78]
Нєскородєв Я. С., військовослужбовець, мол.сержант[93]
Палкін Микола, Кантемировська 275 САП, в/ч 48763, 275САП (м. Наро-Фомінськ), загинув 29 серпня 2014 р.[133]
Полстянкін Михайло, загинув 25 серпня 2014 р.[134]
Полянин Максим, 76-а гв. дивізія (Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89][135][136]
Разум Кирило, капітан 2-го рангу, Герой Росії, військовослужбовець 159-го загону ОСПН БПДСС, в/ч 87200 ТОФ (Приморський край, Шкотово-23, бухта Павловського, затока Стрілок), загинув поблизу м.Маріуполь[119]
Селезньов Сергій Олександрович, 17 квітня 1992, Владимир, в/ч 71211, Кострома (98 гвдд, 331 гв ПДП), востаннє на зв'язок виходив 22 серпня, рідним про смерть повідомили 28 серпня 2014 р.[107][139]
Стехін Максим Олександрович, 11 жовтня 1989, м. Бугульма Татарстан, контрактник армії РФ, загинув 27 серпня 2014 р., похований у братській могилі.[143]
Страх Денис, 26 березня 1990, Ставрополь, в/ч 63365, в/ч 54801 247 ДШП, загинув до 2 вересня 2014 р.[95]
Сокол Іван Володимирович, 01986-05-1212 травня1986, с. Солов'ї Псковського району Псковської області, вбитий 30 серпня 2014 р.[91]
Соколов Артем, Вологда, 331 гвардійський полк, 98 дивізія ПДВ (м. Іваново), пропав безвісти наприкінці серпня 2014 р.[144]
Соколов Микита Іванович (похорони — 17.08.2014) — офіційно родичам повідомили, що десантник повісився.[145]
Таланов Євген, 30 серпня 1972, Новокузнецьк, 8-я ОМСБр в/ч 16544[146]
Тимофєєв Олександр, Псков, 76-а гв. дивізія (м. Псков), загинув 22 серпня 2014 р.[89][147]
Тимошкін Олексій Васильович, 22 жовтня 1987, Новий Уренгой, в/ч 32515, 104 Гвардійський Десантно-штурмовий полк (м. Псков), загинув не пізніше 29 серпня 2014 р.[148]
Яковлєв Артем, 22 роки, с. Полтавка, Омська область, 106-а гв. повітряно-десантна дивізія, загинув у серпні 2014 р., похований 4 вересня у рідному селі.[156]
Повномасштабна війна
Звіти про кількість втрат
Дослідники інтернет-видання «Важные истории» станом на 2 грудня 2022 року відзначили підтвердження у відкритих джерелах загибелі 9023 військових ЗС РФ та колаборантів з ОРДЛО[157].
Станом на 17 листопада 2023, адміністраторами телеграм-каналу «Горюшко» на основі відкритих джерел були встановлені імена 35 940 російських військових та бійців ПВК, знищених в ході повномасштабного вторгнення РФ в Україну. В лютому-березні 2022 було зафіксовано 1072 вбитих, в квітні — 860, в травні — 1138, в червні — 1067, в липні — 865, в серпні — 658, у вересні — 884, у жовтні — 1278, у листопаді — 1208, у грудні — 1327, у січні 2023 — 2344, у лютому 2023 — 2959, у березні 2023 — 3289, у квітні 2023 — 3 129, у травні 2023 — 2499, у червні — 2329, у липні — 1899, у серпні — 1979, у вересні — 1830, у жовтні — 2208, у листопаді — 1159[158]. Інший телеграм-канал «Груз-200 ЛыДыныры» на основі відкритих джерел станом на 17 листопада 2023 року встановив імена 886 бойовиків ОРДЛО. В лютому 2022 року було зафіксовано 45 вбитих, у березні — 286, у квітні — 146, у травні — 70, у червні — 48, у липні — 40, у серпні — 58, у вересні — 40, у жовтні — 45, у листопаді — 31, у грудні — 16, у січні 2023 — 28, у лютому — 14, у березні — 31, у квітні — 3, у травні — 8, у червні — 4, у липні — 3, у вересні — 1[159].
Станом на 15 липня2023 року, чеська моніторингова група «Russian Officers killed in Ukraine» повідомила, що в Україні було ліквідовано 2509 російських генералів та офіцерів, в тому числі, 1 генерал-лейтенант, 4 генерал-майорів, 64 полковників, 166 підполковників, 319 майорів, 448 капітанів, 732 старших лейтенантів, 441 лейтенантів, 30 молодших лейтенантів, 127 молодших офіцерів запасу / у відставці, 117 старших офіцерів запасу[160].
З різних відкритих джерел та публікацій журналістів станом з 24 лютого на 11 грудня 2022 відомо про загибель щонайменше 55 іноземних громадян у лавах російської армії (1 білорус, 16 осетинів, 9 таджиків, 13 киргизів, 2 італійця, 1 серб, 1 замбієць, 1 словак, 9 сирійців, 1 абхаз та 1 молдованин)[джерело?][161].
З 22 грудня 2022 влада самопроголошеної республіки «ДНР» перестала публікувати дані про втрати своїх бойовиків. У іншій квазідержаві «ЛНР» про втрати бойовиків взагалі не повідомляли, але дослідники Російської служби Бі-бі-сі припускають, що на основі відкритих джерел, можна говорити про загибель щонайменше 4700 колаборантів з Донеччини та понад 1350 — з Луганщини. Крім цього, в соцмережах Бі-бі-сі виявила понад 4400 повідомлень і постів людей, які шукають своїх родичів чоловічої статі, які опинилися в лавах "народних міліцій" і давно не виходили на зв'язок. Деякі з тих, кого шукали у перші місяці війни, вже повернулися додому «вантажем 200»[162].
Анонімний OSINT-дослідник Necro Mancer, що займається встановленням, документацією і аналізом подій російсько-української війни, станом на 31 березня 2024 року зафіксував імена щонайменш 15 638 вбитих (включаючи небойові втрати) російських загабників та місцевих проросійських колаборантів, що загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну[5]. Нижче наведено його відомі дані про безповоротні втрати за місяцями (не бойові, померлі не в Україні (але брали часть у війні) та зниклі безвісти.
Інший OSINT-дослідник «Герой в мешке» на основі відкритих джерел станом на 24 серпня 2022 року встановив імена 5005 ліквідованих російських загабників та бойовиків з ОРДЛО[192][193].
Дослідники групи «Медіазона» спільно із російською службою Бі-Бі-Сі станом на 24 березня 2023 року в російських ЗМІ зафіксували підтвердження загибелі не менше 18 023 російських військовиків, серед яких щонайменше 3150 найманців ПВК (у тому числі 2259 завербованих в'язнів), 2110 мотострільців, 1905 добровольців, 1629 десантників, 1617 мобілізованих, 588 морських піхотинців, 563 танкістів, 437 росгвардійців, 427 артилеристів, 403 спецназівців, 150 моряків, 130 льотчиків та 115 інженерів. РФ з початку вторгнення втратила майже 2000 офіцерів, 211 з них — це старший та вищий склад (підполковники, полковники та генерали).[194][195]
Станом на 17 січня 2023 року 79 військовослужбовців ЗС РФ посмертно були представлені до найвищої державної нагороди - Герой Російської Федерації. Серед них — 2 генерали, 7 полковників, 10 підполковників, 11 майорів[196].
За оцінкою CSIS, на кінець лютого 2023 року загальні втрати РФ убитими та пораненими становлять 200-250 тис., включаючи 60-70 тис. загиблих (включаючи втрати самопроголошених ДНР та ЛНР та найманців ПВК “Вагнер”). Втрати РФ за рік війни з Україною перевищили втрати СРСР та Росії у всіх війнах після Другої світової разом узятих. Темп втрат також значно перевищує втрати у минулих війнах — у Чеченських війнах російська армія втрачала від 95 до 185 вояк на місяць, в Афганістані — 130-145, в Україні — 5-5,8 тисячі вбитих на місяць[197][198].
Станом на кінець грудня 2024 року, за даними видання "Горизонтальная Россия", кількість цивільних жертв на території країни-агресора за весь період повномасштабного вторгнення сягнула мінимум 394 особи, найбільше — в Бєлгородській області. При цьому видання встановило імена 282 з усіх підтверджених жертв. Найбільші одночасні втрати були під час падіння Су-34 в Єйську і вибухів в Бєлгороді 30 грудня 2023 року[199].
За підрахунками видання «Сибирь.Реалии» на 13 жовтня 2023 року вдалося встановити імена щонайменш 9096 російських військових, які народилися в областях та регіонах Сибіру та Далекого Сходу. Лідери за кількістю загиблих — Республіка Бурятія, Забайкальський та Красноярський краї[202].
За підрахунками видання «Север.Реалии» на 13 жовтня 2023 року вдалося встановити імена щонайменш 3132 російських військових, які народилися в областях та регіонах Північного Заходу РФ. Лідери за кількістю загиблих — Архангельська та Калінінградська області[203].
Дослідники «Кримської правозахисної групи» станом на 2 лютого 2023 року зафіксували підтвердження загибелі 119 російських військових — уродженців окупованого Криму[204].
Шокун Олександр Володимирович (рос.Шокун Александр Владимирович) — 40 років, капітан, начальник зв'язку, командир взводу управління, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 12 березня 2022 р.[205]
Михалев Олександр Сергійович (рос.Михалев Александр Сергеевич) — 33 роки, старший сержант, командир відділення, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 12 березня 2022 р.[206] За іншими даними загинув 24 лютого 2022 р. прикриваючи своїх бійців.[207]
Воронов Антон Костянтинович (рос.Воронов Антон Константинович) — 31 рік, сержант, командир відділення 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада, в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 12 березня 2022 р.[206]
Романов Євгеній Миколайович (рос.Романов Евгений Николаевич) — 33 роки, єфрейтор, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада, в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 12 березня 2022 р.[206] Учасник операції в Сірії, був 2 рази протягом 2020-2021 рр. Нагороджений медалями "За участь у військовій операції в Сірії", "Учасник маневрів військ Схід-2018". Посмертно нагороджений орденом Мужності. За іншими даними загинув 24 лютого 2024 р.[208]
Новолодскій Данило Андрійович (рос.Новолодский Данил Андреевич) — 24 роки, єфрейтор, старший навідник самохідної артилерійської батареї, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада, в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 13 березня 2022 р.[209]
Циденов Батор Валерієвич (рос.Цыденов Батор Валерьевич) — 40 років, молодший сержант, навідник 2-ї танкової роти, другого батальйону, 37-ма окрема гвардійська мотострілецька Донська Будапештська Червоного прапора ордена Червоної Зірки бригада, в/ч 69647 м. Кяхта, Бурятія. Загинув до 17 березня 2022 р.[210]
Белобородов Євгеній Миколайович (рос.Белобородов Евгений Николаевич) — 20 років, контрактник, 37-ма окрема гвардійська мотострілецька Донська Будапештська Червоного прапора ордена Червоної Зірки бригада, в/ч 69647 м. Кяхта, Бурятія. Загинув в березні 2022 р.[211]
Липський Сергій (рос.Сергей Липский) — 20 років, молодший сержант, 37-ма окрема гвардійська мотострілецька Донська Будапештська Червоного прапора ордена Червоної Зірки бригада, в/ч 69647 м. Кяхта, Бурятія. Загинув до 18 березня[212]
Дандаров Андрій Анатолійович (рос.Дандаров Андрей Анатольевич) — 19 років, рядовий, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада, в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 19 березня 2022 р.[213][214]
Єсіпенко Костянтин Валерійович (рос.Есипенко Константин Валерьевич) — 21 рік, гвардії молодший сержант відділення управління зенітного дивізіону, 37-ма окрема гвардійська мотострілецька Донська Будапештська Червоного прапора ордена Червоної Зірки бригада, в/ч 69647 м. Кяхта, Бурятія. Загинув до 19 березня 2022 р.[214]
Іванов Олексій Леонідович (рос.Иванов Алексей Леонидович) — 34 роки, старший лейтенант, 5-та окрема гвардійська танкова Тацинська Червоного прапора ордена Суворова бригада, в/ч 46108 ст. Дивізіонна, Бурятія. Загинув до 21 березня 2022 р.[215]
Іванов Микола Олегович (рос.Иванов Николай Олегович) — 33 роки, єфрейтор, 5-та окрема гвардійська танкова Тацинська Червоного прапора ордена Суворова бригада, в/ч 46108 ст. Дивізіонна, Бурятія. Нагороджений орденом Мужності- Загинув до 22 березня 2022 р.[216]
Садиков В'ячеслав Рінатович (рос.Садыков Вячеслав Ринатович) — 22 роки, рядовий, зенитник, 35-та окрема гвардійська мотострілецька Волгоградсько-Київська ордена Леніна, Суворова і Кутузова Червоного прапора бригада в/ч 41659. Загинув у лютому 2022 р.[217]
Хоцаєв Зорігто Дамбайович (рос.Хоцаев Зоригто Дамбаевич) — 21 рік, гвардії сержант, заступник командира екіпажу бойової машини піхоти, навідник-оператор, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада, в/ч 32364 м. Улан-Уде. У 2020 р. був нагороджений медалю Міністерства оборони Російської Федерації «Учасник військової операції в Сирії». Загинув до 24 березня 2022 р.[218]
Колосов Роман Іванович (рос.Колосов Роман Иванович) — 29 років, гвардії старший сержант, заступник командир 2-ї зенітної ракетної батареї зенітного дивізіону, 5-та окрема гвардійська танкова Тацинська Червоного прапора ордена Суворова бригада, в/ч 46108 ст. Дивізіонна, Бурятія. Нагороджений орденом Мужності. Загинув до 18 березня 2022 р.[219]
Дульський Олексій Євгенович (рос.Дульский Алексей Евгеньевич) — 19 років, гвардії рядовий, радіотелеграфіст, взводу управління 2-го десантно-штурмового батальйону, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада, в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 26 березня 2022 р.[220]
Хлистов Єгор Володимирович (рос.Хлыстов Егор Владимирович) — 23 роки, рядовий або єфрейтор. Нагоджений орденом Мужності Загинув до 20 березня 2022 р.[221]
Сукнєв Олександр Миколайович (рос.Сукнев Александр Николаевич) — 32 роки, єфрейтор, 37-ма окрема гвардійська мотострілецька Донська Будапештська Червоного прапора ордена Червоної Зірки бригада, в/ч 69647 м. Кяхта, Бурятія. Нагороджений орденом Мужності. Загинув до 26 березня 2022 р.[222]
Казарян Арман Арутюнович (рос.Казарян Арман Арутюнович) — 28 років, можливо рядовий, 11-та окрема гвардійська десантно-штурмова бригада, в/ч 32364 м. Улан-Уде. Загинув до 20 березня 2022 р.[223]
Соловйов Андрій Миколайович (рос.Соловьёв Андрей Николаевич) — 47 років, гвардії старший прапорщик, 247-й гвардійський десантно-штурмовий Кавказький козачий полк, в/ч 54801, м. Ставрополь. Загинув до 5 березня. За другими даними загинув разом з командиром полка полковником Костянтином Зізевським на півдні України 26 лютого 2022 р.[224][225]
Ільясов Карим Куатович (рос.Ильясов Карим Куатович) — рік народження невідомий, рядовий, 423-й гвардійський мотострілецький Ямпільський Червонопрапорний, орденів Суворова та Кутузова полк в/ч 91701 м. Наро-Фомінськ, Московська область. Загинув 24-25 лютого 2022 р.[226][227]
Циремпілов Алдар Сергійович (рос.Цыремпилов Алдар Сергеевич)- 21 рік, лейтенант, командир 2 мотострілкового взводу 7 мотострілкової роти 3 мототрілкового батальйону, 37-ма окрема гвардійська мотострілецька Донська Будапештська Червоного прапора ордена Червоної Зірки бригада, в/ч 69647 м. Кяхта, Бурятія. Представлений до нагородження орденом Мужності посмертно. Похований 8 квітня 2022 р. у селі Хоринськ, Бурятія.[228]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 18 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 17 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)