11 липня 2014 року стався ракетний обстріл угрупування української армії та прикордонників неподалік селища Зеленопілля Луганської області. Атака сталась у ніч із 10 на 11 липня 2014 року. Російська реактивна артилерія зі своєї території завдала удару по позиціях українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 30 військовослужбовців ЗСУ і 6 прикордонників, серед них — полковник Ігор Момот. Це було перше безпосереднє масоване застосування регулярних військ РФ проти Збройних сил України.
16 липня 2014 року було опубліковане відео обстрілу України з території Росії.[1]
17 липня 2014 року, за повідомленням РНБО, прикордонний пункт «Маринівка» був обстріляний з території РФ.[2]
17 липня стався обстріл «градами» району Червонопартизанська з території РФ.
21 липня позиції Сил АТО в районі Червонопартизанська зазнали обстрілів із населеного пункту Панченкове, що знаходиться на кордоні з РФ. Позиції біля населеного пункту Кумачове були обстріляні з боку Російської Федерації. Зранку 22 липня бойовики за підтримки російської артилерії[3] провели артпідготовку і перешли в наступ. Обстрілів зазнали позиції українських військових біля с. Маринівка та переправа в районі с. Дмитрівка.[4]
24 липня з території РФ артилерія обстрілювала позиції українських військових біля прикордонного пункту пропуску «Маринівка».[5]
25 липня обстрілювали переправу поблизу с. Кожевня та позиції сил АТО поблизу с. Дякове.[6]
26 липня позиції десантників 79-ї бригади в районі Дякове зазнали артилерійського обстрілу з території РФ, одразу після чого розпочався наступ бойовиків.[7]
Починаючи з 11 серпня позиції 3-го батальйону 30 ОМБр під Степанівкою Шахтарського району зазнавали нищівних артилерійських ударів з Росії. Військові ховались у випадкових укриттях, оскільки більша частина техніки була знищена.[8]
21 серпня з напряму російського селища Селезньове артилерією проведено обстріли в районі Амвросіївки. Околиці села Василівка обстріляли з російської Марфінки. Крім того, з території РФ завдано артилерійського удару по блокпосту і позиціях Збройних сил України в районі села Благодатне та Комишуваха під Амвросіївкою на Донеччині і сіл Макарове і Лужки на Луганщині.[9]
21 серпня близько 5 години ранку командний пункт 8-го армійського корпусу було обстріляно з території РФ системами залпового вогню «Ураган». Внаслідок обстрілу загинуло 5 чоловік, було поранено Андрія Дмитрієнка.[10] Удару з «Ураганів» зазнав табір в районі Кутейникове-Старобешеве під Іловайськом.[11]
31 серпня з боку Росії із систем «Ураган» обстріляно українських військових біля Веселої Гори. Загинув старший солдат 26-ї бригади Василь Малянівський, було поранено 4 українських військових.[12]
1—4 вересня 2014 року російською артилерією було завдано удар по колишньому штабу Оперативного командування «Північ», розташованого біля села Побєда Новоайдарського району, у 50 км від російського кордону, і за даними видання «Інформатор» розміщував близько 6 тисяч українських військовослужбовців. Росіяни заздалегідь повідомили про намір завдати удару, поставивши ультиматум за 72 години покинути місце дислокації українським військам, і на момент атаки територія штабу була практично повністю полишеною. Удар було завдано системами БМ-30 «Смерч», залишки ракет їх були знайдені навколо.[13] Внаслідок удару 3 вересня загинуло щонайменше 17 осіб 27-го реактивного артилерійського полку.
У звіті IPHR зазначалося, що використовувалися снаряди типу «Торнадо-С».[14][15]
Декілька ударів «Смерчами» було завдано і по сусідньому селу Дмитрівка Новоайдарського району. Ударів було завдано в ніч з 3 на 4 вересня, і наступного дня в обід.[16][17][18] Внаслідок удару о 2:00 ночі 4 вересня загинуло щонайменше 6 осіб з 12 БТрО «Київ» та 1 ОТБр, було знищено щонайменше 2 установки «Град», танк «Булат», МТЛБ і численна автомобільна техніка.
У дезертирстві звинуватили бійців 24-ї механізованої бригади, які, за повідомленням, відступили без наказу керівництва з місця дислокації під Дмитрівкою в ніч з 3 на 4 вересня, коли почався артилерійський обстріл. Військовики зазначили, що після відступу їх позиції фактично «зрівняли із землею».[19]
Маркування на касетних боєприпасах «Смерч», за даними РНБО, якими було обстріляні українські сили, свідчать що ракети були виготовлені в РФ: одна з ракет була має дату виготовлення 16 червня 2003 року, а Україна востаннє отримувала подібні боєприпаси у 1991 році.[20]
16 липня 2014 року бійці 72-ї і 79-ї бригад повідомили про обстріл їх позицій під Червонопартизанськом з території Росії.[21] 17 липня громадянин Росії Дмитро Тлюстангелов (рос.Дмитрий Тлюстангелов) виклав на своїй сторінці у ВК завантажене на YouTube відео обстрілу «Градом» території України з місця поблизу селища Гуково.[22] Пізніше він видалив свою сторінку у ВК.[23]
27 липня 2014 року США опублікували фотознімки, зроблені їхніми супутниками, що підтверджують факти обстрілів території України російськими установками залпового вогню «Град».[27] Заступник голови комітету Держдуми РФ з оборони Франц Клінцевич в інтерв'ю агенції «РІА Новини» заявив, що США «брешуть про очевидні речі». Він сказав, що для подібних тверджень необхідні «дані інших систем», без чого «розмова американців просто бездоказова».[28]
Незалежні розслідування
Аналіз супутникових знімків дав змогу встановити численні випадки обстрілів з території РФ через державний кордон.[29][30][31][32]
У квітні 2016 року центр досліджень Беллінгкет оприлюднив продовження розслідування про артилерійські обстріли українських сил Збройними силами РФ з території Росії.[33][34]
16 червня 2016 року користувач ravelin_by опублікував порядка двадцяти встановлених бойових позицій російської артилерії: РСЗВ, САУ та гаубиць поряд з однією з ділянок російсько-українського кордону 2014 року.[35]
21 грудня 2016 року вийшло розширене дослідження Беллінгкет.[36] У ньому встановлено щонайменше 149 артилерійських позицій, з яких вела вогонь російська артилерія, і ще 130 позицій, які з великою ймовірністю використовувалися з тією ж метою. На території України ідентифіковано 408 ділянок, по яким вівся артилерійський вогонь.[37][38][39]
Реакція
24 липня 2014 року спікер Державного департаменту США Марле Харф зробила заяву, що окрім поставок установок залпового вогню проросійським бойовикам, збройні сили РФ почали завдавати артилерійських ударів з території Росії по українських військових.[40]
Правозахисна організація International Partnership for Human Rights влітку 2016 року опублікувала доповідь щодо обстрілів України ствольною та реактивною артилерією з території Російської Федерації. Під час робіт, які були проведені командою у 2015 році, були опитані 45 свідків, — як місцеве населення, так і прикордонників, — що готові свідчити про обстріли у міжнародних судах. Команда проводила польові дослідження з вивчення кратерів від вибухів артилерійських снарядів, зібрала інші речові докази. Було також систематизовано інформацію по 33-х військовослужбовців Збройних сил РФ, що завантажували фото і відеоматеріали, які свідчать про причетність до обстрілів території України. Окрім артилерійських обстрілів, зібрано матеріали про порушення повітряного простору України військовими гелікоптерами і безпілотними апаратами Збройних сил РФ. Доповідь планується подати до Міжнародного карного суду восени 2016 року.[41]
11 серпня 2017 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у своїй промові сказав, що «новими бомбардуваннями і новими обстрілами» конфлікт на Донбасі вирішити неможливо. Журналіст Роман Цимбалюк, який працює в Москві, сказав, що ці слова Лаврова є визнанням того, що були і «старі» бомбардування території України.[42]
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
