Перша леді України Олена Зеленська заявила, що «наш опір, як і наша майбутня перемога, набули виразно жіноче обличчя», і висловила шану українським жінкам за службу в армії, виховання дітей у військовий час та надання основних послуг[6].
З початком російсько-української війни у 2014 році відбулося значне зростання ролі жінок в українському війську, включно з доступом до посад, які були раніше зарезервовані лише для чоловіків. Посади стали доступними й для жінок, а загальна кількість жінок, які приєдналися до Збройних сил України, зросла більш ніж удвічі[7]. Однак дискримінація та переслідування залишилися серйозними проблемами в середовищі українських військових. У відповідь розгорнувся жіночий волонтерсько-мілітарний рух (з такими ініціативами, як Жіночий ветеранський рух, Невидимий батальйон, Українська Жіноча Варта).
У відповідь на вторгнення значна кількість жінок зголосилася воювати у складі ЗСУ[8][9][10][11][12]. Міа Блум і Софія Москаленко з Університету штату Джорджія заявили, що «українські жінки історично мали незалежність, яка не поширена в інших частинах земної кулі», і що «Україна пропонує унікальне уявлення про роль, яку жінки можуть відігравати в захисті нації та як власне лідерки»[13].
Жіночі втрати Збройних сил України з початку російського вторгнення 2022 року
Жінки відіграють важливу роль як журналістки під час російського вторгнення[21][22]. Лінн Елбер з Associated Press заявила, що «присутність жінок, які висвітлюють події в Україні, відбувається на тлі традиційних ролей та очікувань», але ця присутність «змінила природу репортажів про війну. Вони охоплюють тактику війни, але дають рівні міра до її плати[що?]». Станом на 23 березня двоє з п'яти журналістів, загибель яких під час російського вторгнення підтверджена, були жінками: Олександра Кувшинова та Оксана Бауліна[23][24].
Журналістки зіткнулися з особливими труднощами під час російського вторгнення. Foreign Policy цитує журналістку Українського радіоІрину Славінську, яка сказала після смерти Кувшинової: «На жаль, це часто трапляється з українськими журналістками на війні», які, за її словами, змушені обирати між тим, чи залишитися в зоні конфлікту, щоб працювати, чи втекти зі своїми родинами, на додаток до загрози сексуального насильства[25].
Від початку вторгнення російська армія чинить згвалтування українок усіх вікових груп на тимчасово окупованих територіях, використовуючи сексуальне насильство як зброю війни[26][27]. Українські народні депутатки Леся Василенко, Альона Шкрум, Марія Мезенцева та Олена Хоменко заявили, що більшість літніх жінок в окупованих Росією містах були страчені після зґвалтування або вдалися до самогубства[28].
Маріупольська міська рада заявила, що російські війська примусово депортували з міста до Росії кілька десятків тисяч українських жінок і дітей[29].
Українська поліцейська з двома жінками в Києві 16 березня 2022
Цивільні українки зіткнулися зі значними небезпеками та проблемами під час війни[31][32][33]. Ромки стикалися з особливим рівнем дискримінації, часто їм відмовляли у статусі внутрішньо переміщених осіб[34].
Порушене функціонування системи освіти перекладає на матерів завдання домашнього навчання. Особливо постраждали ромки, оскільки їхня освіта не заохочувалася і до вторгнення[35].
Репродуктивне здоров'я
Репродуктивне здоров'я, включно з охороною здоров'я вагітних, в Україні зазнало значних порушень через російське вторгнення[36]. Міжнародна федерація з прав людини заявила, що російське вторгнення «справляє серйозний вплив на жінок, дівчат і маргіналізоване населення в Україні та ставить під загрозу їхнє сексуальне й репродуктивне здоров'я та права»[37]. Керолайн Нокс, голова Комітету з питань жінок і рівності британського парламенту, заявила, що «жінки, які врятувалися від війни, втратили доступ до важливих медичних послуг. Вагітні та годуючі жінки часто не можуть отримати доступ до життєво важливих допологових та післяпологових послуг або знайти місця для безпечних пологів»[38].
Сурогатні матері в Україні також повідомили про серйозні проблеми, викликані російським вторгненням[39][40][41].
Попри це, навіть поширення інформації про зґвалтування українок, в Україні з'являлися антиабортні петиції.
Жінки становлять більшу частку українських біженців, які тікають від війни[42]. Юлія Гріс, єдина раввинка в Україні, була змушена покинути країну через російське вторгнення[43].
Дискримінація та насильство проти українських біженок
Біженка на вокзалі Перемишля, 27 лютого 2022
Цивільні біженки в Маріуполі, 12 березня 2022
Біженки також стикалися з дискримінацією та сексуальним насильством за межами України. 22 березня Amnesty International заявила, що «з'являються повідомлення про гендерне насильствощодо жінок і дівчат, що викликає особливе занепокоєння» з точки зору захисту біженців у Польщі. Польські правозахисні групи «спостерігали, як чоловіки в Любліні агресивно наближаються до жінок з України, пропонуючи їм транспорт та проживання»[44].
Міноборони РФ за весь період повномасштабної війни визнало загибель лише однієї військовослужбовиці окупаційної армії РФ, 35-ти річної єфрейторки Анастасії Савицької. Вона служила в російській армії з 18-річного віку, поїхати на війну зголосилася самостійно[46].
Трансгендерні та небінарні жінки зіткнулися з дискримінацією[59]. Транс-жінки, які намагалися виїхати з України, стикалися з необхідністю роздягатися й фізичними оглядами на контрольно-пропускних пунктах, їм забороняли виїхати як біженкам[60][61]. У деяких випадках трансгендерам рекомендували не мати при собі посвідчення особи, щоб уникнути переслідувань під час спроби виїхати з України. Деякі транс-люди, які застрягли в Україні, повідомили, що збільшення доступної зброї через російське вторгнення призвело до збільшення насильницьких погроз щодо транс-людей[62][63][64].
↑Willsher, Kim (22 березня 2022). Olena Zelenska thanks other first ladies for supporting Ukraine. The Guardian(англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. Our resistance, as our future victory, has taken on a particularly feminine face. Women are fighting in the army, they are signed up to territorial defence [units], they are the foundation of a powerful volunteer movement to supply, deliver, feed ... they give birth in shelters, save their children and look after others' children, they keep the economy going, they go abroad to seek help. Others are simply doing their jobs, in hospitals, pharmacies, shops, transport, public services ... so that life continues.”
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Rapid gender analysis in Ukraine reveals different impacts and needs of women and men. UN Women – Headquarters(англ.). 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. As of 25 March, according to OCHA, more than 10 million people had been forcibly displaced by the war in Ukraine, with more than 3.7 million fleeing to neighbouring countries – 90 per cent of whom are women and children.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.jpg)
_after_shelling_on_18_March_2022_(01).jpg)
.svg){kind=small}
.jpg)
.svg){kind=icon}
