|
Теракт під час Маршу єдності в Харкові (2015)
Теракт під час мирної ходи в Ха́ркові, відомої також за неофіційної назвою «Марш єдності» — терористичний акт, що був здійснений 22 лютого 2015 року у Харкові. Мирна хода проходила повз Харківський палацу спорту, коли пролунав вибух. Внаслідок вибуху загинуло 4 особи, серед них 1 міліціонер та 1 неповнолітній, ще 9 отримали поранення. Хід подій Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
22 лютого 2015 року у Харкові планувалася акція «22 лютого 2014 вигнали бандюковича — 22 лютого 2015 пора вигнати путлера!». На сайті Євромайдану Харків в анонсі зазначалося наступне:[1]
Хода почалася біля Палацу спорту, активісти вишикувалися в колону та рушили в напрямку майдану Свободи. Однак близько 13:20, коли колона встигла пройти лише 100 метрів, пролунав вибух.[2][3] Спрацював пристрій, що, за повідомленням прокурора Харківської області Юрія Данильченка, був протипіхотною міною з радіокерованим пристроєм. За повідомленням СБУ, вибухівка була захована у кучугурі снігу ще напередодні вночі. Тротиловий еквівалент вибуху — 2 кг.[4] Внаслідок вибуху на місці загинуло двоє (відомий харківський активіст Євромайдану Ігор Толмачов[5] та підполковник міліції Вадим Рибальченко[6][7]) та поранено одинадцять осіб[5]. Наступного дня 15-річний Данило Дідік, що внаслідок вибуху отримав тяжку черепно-мозкову травму і впав у кому, помер.[8][9] 24 лютого помер ще один поранений внаслідок вибуху — 18-річний студент Харківської Академії міського господарства Микола Мельничук.[10] Частину осколків прийняв на себе автомобіль «Газель», який в цей час якраз проїжджав поблизу епіцентру, і це значно зменшило кількість постраждалих[4]. Розслідування та реакціяЗа фактом вибуху прокуратурою Харківської області було розпочато кримінальне провадження. СБУ оголосила про початок у місті антитерористичної операції. За повідомленням радника голови СБУ Маркіяна Лубківського було затримано 4 підозрюваних — членів підпільного терористичного угрупування «Харківські партизани», у затриманих було вилучено реактивний вогнемет Джміль. За допомогою цієї зброї терористи готувалися здійснити 22 лютого ще кілька терористичних актів, зокрема, обстріли клубів та торговельних центрів[11] 23 лютого оголошено в Харкові днем жалоби за загиблими[12]. 16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення РФ до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак був названий і теракт під час Маршу єдності[13]. Вшанування пам'яті загиблих 24 лютого Указом Президента України загиблий активіст Ігор Толмачов був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня «за громадянську мужність, патріотизм, самовіддане служіння Українському народові»[14]. 24 лютого 2015 рок у Харкові відбулося віче в пам'ять про загиблих.[15] 22 лютого кожного року, поряд з пам'ятним знаком проходять акції по вшануванню загиблих, про що повідомляється на сайті організаторів.[16][17][18][19][20] 22 лютого 2016 року в Харкові поблизу місця скоєння теракту був відкритий пам'ятний знак загиблим.[17] За 4 дні, 27 лютого, 21-літній нетверезий чоловік намагався звалити пам'ятник, розкидав покладені поруч квіти та обмалював зображення державного прапору. Провадження щодо нього було скеровано до суду. У суді він своєї провини не визнав. Його було звільнено від відповідальності через те, що на момент винесення вироку у березні 2019 року сплив трирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Також було залишено без розгляду позови про моральну та матеріальну компенсації.[21] 21 вересня 2021 року у Харкові відкрилась меморіальна дошка за вбитими внаслідок теракту. Її освятив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній та духовенство ПЦУ[22]. Судовий процес22 квітня 2015 року прокуратура Харківської області затвердила та направила до Фрунзенського районного суду м. Харкова обвинувальний акт стосовно трьох підозрюваних в скоєнні теракту — Віктора Тетюцького, Володимира Дворнікова та Сергія Башликова[23]. 22 лютого 2017 року прокурор Харківської області Юрій Данильченко заявив, що обвинувачені та їхні захисники використовують всі можливості, щоб затягнути судовий процес. Він також зазначив, що «на 90 % судовий процес завершений», вже відбулося близько 60 судових засідань і ще понад 20 зірвано з вини захисту[24]. Станом на 5 грудня 2018 року, розгляд справи тривав у Фрунзенському районному суді м. Харкова. Обвинуваченими залишалися троє: Віктор Тетюцький, Володимир Дворніков, Сергій Башликов.[25] 26 грудня 2019 року прокурор Володимир Лимар заявив під час чергового засідання суду, що обвинувачені в теракті біля Палацу спорту є в списках на обмін, їх обміну принципово вимагає Росія. Домовленість про обмін утримуваними особами за принципом «всіх на всіх» до 31 грудня була досягнута в рамках Нормандського саміту 9 грудня 2019 року у Парижі. Прокурор вніс клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на особисте зобов'язання та водночас просив довічного ув'язнення для усіх трьох обвинувачених[26]. Адвокат потерпілих від теракту Олег Головков заявив, що передача обвинувачених у цій справі іншій державі «матиме очевидні ознаки злочину проти правосуддя». З його точки зору, обвинувачені не підпадають під жодну придатну для обміну категорію[27]. Колегія суддів Фрунзенського районного суду Харкова 28 грудня засудила обвинувачених у теракті Віктора Тетюцького, Володимира Дворнікова та Сергія Башликова до довічного ув'язнення із конфіскацією майна. Однак у зв'язку із «винятковими обставинами» запобіжний захід для засуджених змінений на «особисте зобов'язання»[28]. Адвокат потерпілих від теракту Олег Головков після оголошення вироку заявив представникам ЗМІ, що він і його підзахисні не мають ніяких претензій до самого вироку, але мають намір оскаржувати рішення про видачу засуджених як «політичне й жодним чином не пов'язане із законом»[29]. Сторона захисту оскаржила вирок. Апеляційний суд відмовив у задоволенні та залишив вирок суду першої інстанції без змін. У листопаді 2024 р. Верховний Суд залишив у силі вирок суду першої інстанції.[30] Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
