Джалібот або джальбот, джалібут (араб. جالبوت, jalibut) — традиційне арабське вітрильне дау невеликих розмірів з прямим вертикальним ахтерштевнем і пласкою транцевою кормою, що часто прикрашена по краям характерними «крилами»^[1]. Сьогодні джалібот є другим після шуї найпоширенішим видом дау в Перській затоці та Омані. Використовуються в якості рибальського судна, а також для перевезення пасажирів та невеликих вантажів^[1][2][3].

Існує декілька версій походження назви джалібот. Одна з них, спираючись на схожість конструкції джалібота на європейські човни стверджує, що його назва походить від перекрученого англійського «jolly boat^[en]» (дослівно з англійської — «відпочинковий човен»), що у XVIII—XIX ст. використовувалась для позначення корабельної шлюпки британського королівського військово-морського флоту^[1]. Інші дослідники стверджують, що ця назва має місцеве походження і що ще в 1183 році мандрівник і географ з Аль-Андалусу Ібн Джубайр^[en] згадував про дау з назвою «джалаба» (jalabah) або «джалба» (jalbah), на яких він переправлявся через Червоне море під час свого хаджу до Мекки^[2]. Необхідно також згадати, що невеликі дау з вертикальним форштевнем, які дотепер будують на архіпелазі Ламу на узбережжі Суахілі мають схожу назву джалбут (jalboot).

Профіль джалібота добре впізнаваний завдяки прямому вертикальному форштевню, який дуже нехарактерний для арабських дау, і піднятій пласкій транцевій кормі, прикрашеній по краях характерними «крилами»^[3]. Середня довжина корпусу джалібота складає від 6 до 13 метрів. Джалібот, разом із шуї, багалою та ганджою належить до типу дау з «європеїзованою» пласкою транцевою кормою і історично мав одну, або зрідка — дві щогли з чотирикутними косими «арабськими» вітрилами у формі неправильної трапеції^[4]. Пласка корма джаліботів чудово підходить для розміщення на ній підвісних чи вбудованих двигунів і сьогодні значна кількість цих човнів у Перській затоці моторизовані і використовують вітрила лише в якості допоміжного засобу до двигуна, або й взагалі позбавлені щогл і вітрил.

На кормі джаліботіа зазвичай встановлюється легкий каркас з дерев'яних брусів, на якому робиться навіс для захисту від сонця, а на рибальських джаліботах зберігаються сітки.

Історично, як усі дау, джаліботи відносились до «зшитих суден» і будувались за традиційною арабською технологією «спочатку корпус» за допомогою зв'язування або «зшиття» дерев'яних елементів судна мотузками з койру, без застосування металевих цвяхів^[5]. Хоча сучасні джаліботи продовжують будуватись за технологією «спочатку корпус», при їх будівництві використовують сучасні технології те металеві цвяхи, а човни з корпусом, зшитим мотузками сьогодні майже не зустрічаються.

Джалібот є традиційними човнами для країн, розташованих на узбережжі Перської і Оманської заток, таких як Катар, Бахрейн, Кувейт, Оман і ОАЕ^[6]. Історично вони використовувались для вилову перлів і рибальства наряду з іншими дау малих і середніх розмірів, таких як шуї, самбук і батиль^[3]. Після винайдення і розповсюдження в 1910-х роках в Японії штучного способу вирощування перлин в промислових масштабах, а також відкриття в 1930-х роках в Перській затоці великих покладів нафти, перловий і риболовний бізнес в регіоні почав швидко втрачати свою актуальність, що призвело до зникнення традиційних дау і занепаду традицій їх будівництва. Проте, якщо великі і середні традиційні торгові, транспортні та риболовні дау, такі як бум, ганджа, багала, самбук і батиль в другій половині XX ст. майже повністю зникли, невеликі дау, такі як джалібот і шуї, змогли пристосуватись до змін і знайти свою нішу в нових умовах^[3]. Моторизовані джаліботи сьогодні використовуються рибальства та відпочинку, а також для перевезення пасажирів та невеликих вантажів між затоками та прилеглими до узбережжя островами, хоча цей тип човнів і не так поширений, як схожі на них шуї^[1].

Суднобудівні верфі, що будують човни типу джалібот, переважно розташовані в Катарі і на узбережжі Оману, від Моската до Сухара.

На джалібот дуже схоже інше дау, що широко використовується сьогодні в Перській затоці — шуї. Цей тип дау має подібні до джалібота розміри, вітрильне озброєння та призначення, але відрізняється формою носа, на якому форштевень розміщується не вертикально, як у джалібота, а більш традиційно для арабських дау сильно нахилений вперед і прикрашений на кінці не одинарним увігнутим вигином, як у джалібота, а подвійним випуклим вигином^[1]. За назвою і за загальною формою на арабський джалібот дуже схожі джалбути з східноафриканського узбережжя Суахілі, центр будівництва яких знаходиться на островах Ламу в Кенії.

• Зшите судно
• Дау
• Шуї

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джалібот

• Agius, Dionisius (2005). Seafaring in the Arabian Gulf and Oman. The People of the Dhow. Kegan Paul ltd, London, ISBN 0-7103-0939-2 (англ.)
• Agius, Dionisius (2008). Classic Ships of Islam: From Mesopotamia to the Indian Ocean, BRILL, ISBN 9004158634. p. 314 [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
• Agius, Dionisius (2009). In the Wake of the Dhow: The Arabian Gulf and Oman, Ithaca Press, Amazon [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] ISBN 9004158634 (англ.)
• Al-Hijji, Ya'qub Yusuf (2001). The Art of Dhow-building in Kuwait. Arabian Publishing Ltd ISBN 978-1900404280 (англ.)
• Hawkins, Clifford W. (1977). The Dhow: An Illustrated History Of The Dhow And Its World, Nautical Publishing Co. Ltd, ISBN 978-0245526558 (англ.)
• Hornell, James (1942). A Tentative Classification of Arab Sea-craft // Society for Nautical Research. Mariners Mirror 28 no1, 1942, 11-40 [[https://web.archive.org/web/20210131193841/https://books.google.com.ua/books/about/A_Tentative_Classification_of_Arab_Sea_c.html?id=ryryHAAACAAJ&hl=en&redir_esc=y Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.] books.google] (англ.)
• Hourani, George F. (1951). Arab Seafaring in the Indian Ocean in Ancient and Early Medieval Times [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. viii, 131 pages, 8 plates. Princeton University Press, 1951., Reprinted: Princeton University Press. 1995 ISBN 9780691000329 (англ.)
• Mondfeld, Wolfram (1979). Die arabische Dau [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Delius Klasing & Co, ISBN 3-7688-0283-3 (нім.)
• Moreland, W.H. (1939). The Ships of the Arabian Sea about A. D. 1500 // The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland. Vol. I, IV. 1939. (англ.)
• Sheriff, Abdul (2010). Dhow Cultures of the Indian Ocean: Cosmopolitanism, Commerce and Islam. London Hurst&Co ISBN 978-1-84904-008-2 (англ.)

• Traditional boat types — Jaliboot [Архівовано 9 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Traditional Arab sailing ships (англ.)