Какап

Какап (індонез. Kakap) — невеличкий вузький річковий або прибережний морський човен, який використовувася для риболовлі в Малайзії, Індонезії та Брунеї^[1]^[2]. Вони також іноді використовувались як допоміжні судна для великих військових кораблів під час піратства та прибережних рейдів^[3].

Етимологія

Назва «какап» походить від малайського слова, що означає «шпигун», «розвідник», «дозорний». Таким чином, назва може означати «розвідувальний човен»^[4] ^:578.

Опис

Какап нагадує панджаяву, але менший і легший за неї. Човен мав одну щоглу з середньою довжиною 4 метри з австронезійським вітрилом типу танджа або джонковим вітрилом. Довжина какап Джерам складала близько 4 метрів, при ширині в 2 метри, висоті бортів близько 1 метра та при надводному борті близько 30 см. Човен управлявся екіпажем з 3 осіб^[5] ^:58–59. В той же час великі какапи могли досягати восьми метрів завдовжки і був здатними перевозити екіпаж з 8-10 осіб^[6] ^:183–184^[7].

Корпус какап Джерам дощатий і побудований з каркасами, виготовленими з деревини меранті (родина диптерокарпові). Дошки обшивки з'єднувались не за залізними цвяхами, а за допомогою дерев'яних шкантів, які дотаково зміцненювались мотузками з ротанга. Какапи прикрашались різьбленою фігурою на носі та орнаментом на ахтерштевені. Рульовий механізм складався з весла, що кріпилось до міцної стійки на кормі ротанговою мотузкою^[8] ^:351–352.

Використання

На узбережжі Селангору какап використовується як рибальський човен саме під назвою какап Джерам, від назви великого рибальського села в районі Куала-Селангор. Його назву можна інтерпретувати як «Джерамський розвідник».^[8] ^:351–352.

Під час піратської діяльності какап не плаває сам, а входив до супроводження великих військових кораблів типу пенджаджап або ланонг та використовувався як судно-розвідник. Якщо торгові кораблі зустріли цей човен, їх екіпаж розумів, що десь неподалік можуть ховатись великі рейдерські кораблі. У разі нападу какап міг легко пристати до берега, де екіпаж міг сховатись у мангрових заростях або пальмовому лісі, несучи із собою човен. Морські люди (оранг-лаути) Південно-Східної Азії використовують какап, який може містити 20 осіб, які використовуються для піратської діяльності на морі.^[6] ^:183–184^[9]^[10]

Див. також

Пенджаджап
Салісіпан
Kelulus, гребний човен з Яви
Кора-кора

Примітки

↑ Hussin, Nordin (2007). Trade and Society in the Straits of Melaka: Dutch Melaka and English Penang, 1780-1830. NUS Press. с. 64. ISBN 9789971693541.
↑ Vogel, Jaap (2016). J.C. Van Leur, 1908-1942: A Short Life History. У Blussé, Leonard; Gaastra, Femme S. (ред.). On the Eighteenth Century as a Category of Asian History: Van Leur in Retrospect. Routledge. ISBN 9781351913720.
↑ Warren, James Francis (2007). The Sulu Zone, 1768-1898: The Dynamics of External Trade, Slavery, and Ethnicity in the Transformation of a Southeast Asian Maritime State. NUS Press. ISBN 9789971693862.
↑ Smyth, H. Warington (16 травня 1902). Boats and Boat Building in the Malay Peninsula. Journal of the Society of Arts. 50: 570—588 — через JSTOR.
↑ United States Office of Strategic Services (1944). Native Craft in Southeast Asia Waters, Part II: Sumatra, Malaya, and Adjacent Islands. Office of Strategic Services, Research and Analysis Branch. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
↑ ^а ^б John, Horace Stebbing Roscoe St. (1853). The Indian Archipelago: Its History and Present State, Volume 2. London: Longman, Brown, Green, and Longmans.
↑ Zainun, Nazarudin (2015). Antropologi Dan Sejarah Dalam Kearifan Tempatan. Penerbit USM. ISBN 9789838619325.
↑ ^а ^б Smyth, H. Warrington (1906). Mast and Sail in Europe and Asia. John Murray.
↑ Mohamed Zen (2002). Orang Laut: Studi Etnopedagogi. Bandung: Penerbit Yayasan Bahari Nusantara
↑ Balfour, Edward (1885). The Cyclopædia of India and of Eastern and Southern Asia: Commercial, Industrial and Scientific, Products of the Mineral, Vegetable, and Animal Kingdoms, Useful Arts and Manufactures, Volume 1. B. Quaritch. с. 399.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[Hussin-1] Hussin, Nordin (2007). Trade and Society in the Straits of Melaka: Dutch Melaka and English Penang, 1780-1830. NUS Press. с. 64. ISBN 9789971693541.

[Vogel-2] Vogel, Jaap (2016). J.C. Van Leur, 1908-1942: A Short Life History. У Blussé, Leonard; Gaastra, Femme S. (ред.). On the Eighteenth Century as a Category of Asian History: Van Leur in Retrospect. Routledge. ISBN 9781351913720.

[warren-3] Warren, James Francis (2007). The Sulu Zone, 1768-1898: The Dynamics of External Trade, Slavery, and Ethnicity in the Transformation of a Southeast Asian Maritime State. NUS Press. ISBN 9789971693862.

[4] Smyth, H. Warington (16 травня 1902). Boats and Boat Building in the Malay Peninsula. Journal of the Society of Arts. 50: 570—588 — через JSTOR.

[:2-5] United States Office of Strategic Services (1944). Native Craft in Southeast Asia Waters, Part II: Sumatra, Malaya, and Adjacent Islands. Office of Strategic Services, Research and Analysis Branch. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.

[:1-6] а ^б John, Horace Stebbing Roscoe St. (1853). The Indian Archipelago: Its History and Present State, Volume 2. London: Longman, Brown, Green, and Longmans.

[7] Zainun, Nazarudin (2015). Antropologi Dan Sejarah Dalam Kearifan Tempatan. Penerbit USM. ISBN 9789838619325.

[:0-8] а ^б Smyth, H. Warrington (1906). Mast and Sail in Europe and Asia. John Murray.

[9] Mohamed Zen (2002). Orang Laut: Studi Etnopedagogi. Bandung: Penerbit Yayasan Bahari Nusantara

[10] Balfour, Edward (1885). The Cyclopædia of India and of Eastern and Southern Asia: Commercial, Industrial and Scientific, Products of the Mineral, Vegetable, and Animal Kingdoms, Useful Arts and Manufactures, Volume 1. B. Quaritch. с. 399.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]