Крвавич Дмитро Петрович

Крвавич Дмитро Петрович
Крвавич Дмитро Петрович
Народився	28 вересня 1926(1926-09-28)  Добромиль, Старосамбірський район, Дрогобицька область, Українська СРР, СРСР
Помер	4 квітня 2005(2005-04-04) (78 років)  Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	скульптор
Галузь	скульптура[2]
Alma mater	Львівська національна академія мистецтв
Вчителі	Севера Іван Васильович і Любчик Василь Олексійович
Відомі учні	Родзевич Юрій Антонович, Когут Іван Михайлович, Можаєва Ельвіна Максимівна, Лампека Микола Геронтійович, Голяк Едуард Адольфович, Кічула Григорій Федорович, Хохряков Володимир Кузьмович, Галицький Богдан Іванович, Вакалюк Валерій Анатолійович, Ганжа Петро Олександрович, Дворник Юрій Володимирович і Микуляк Мирон Васильович
Знання мов	українська[2]
Заклад	Львівська картинна галерея, Львівська дитяча художня школа імені Олекси Новаківського і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Напрямок	скульптура
Брати, сестри	Крвавич Адам Петрович
Нагороди
Премії
Медіафайли у Вікісховищі

|Фото= |Вплив на= |Працював у містах= |Роки творчості= |Навчання=

Дмитро́ Петро́вич Крва́вич (28 вересня 1926, м. Добромиль — 2 квітня 2005, Львів) — український скульптор і мистецтвознавець, Народний художник УРСР (1990). Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1972). Народний художник України. Педагог, професор Львівської академії мистецтв, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України.

Народився 28 вересня 1926 року у місті Добромилі Львівського воєводства (нині — Самбірського району Львівської області).

1953 року закінчив кафедру скульптури Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (майстерня Івана Севери). У 1955—1957 роках працював у завідувачем відділу скульптури Львівської картинної галереї і водночас викладав історію мистецтва у дитячій художній школі; від 1958 року — у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв): від 1962 — завідувач кафедри скульптури, від 1976 року — професор, у 1989—2001 роках — працював проректором з наукової роботи. У 1991—1994 роках лектор Українського католицького університету у Римі.

Створював станкові, монументальні та меморіальні скульптури, портрети видатних діячів української культури, історичні та ліричні композиції, пам'ятники, па­м'ят­ні знаки, меморіальні таблиці, присвячені історичним подіям та видатним українським діячам. Основні матеріали — гіпс, штучний камінь, бронза, граніт, чавун, бетон, гальванопластика, майо­ліка. Учасник художніх виставок від 1954 року. Персональні відбулися у Львові у 1959 та 1986 роках.

У мистецькому доробку — понад 90 творів у тому числі — пам'ятники Іванові Вишенському (м. Судова Вишня, Львівської обл.) та у співавторстві Маркіяну Шашкевичу у с. Підлісся (1989), Михайлові Грушевському (1994) і монумент Слави на честь 25-ліття перемоги над нацизмом, встановлені у м. Львові. Окремі роботи зберігаються в Національному музеї, галереї мистецтв, Літературно-меморіальному музеї Івана Франка у Львові, у Тернопільському та Кіро­воградському краєзнавчих музеях, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, а також у Луганському художньому музеї.

Досліджував творчість скульпторів, живопис­ців, іконописців, мистецькі стилі. Брав участь в укладанні 4-го тому «Історії українського мистецтва» (К., 1969, кн. 1; 1970, кн. 2). Автор понад 85 наукових праць, а також статей у журналі «Образотворче мистецтво», зокрема «Богородиця Одигітрія з Дорогобука» (1991, № 3), «Мистецтво давнього Галича» (1999, № 1—2).

Життя митця обірвалося 4 квітня 2005 року. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 67)^[3].

• Пам'ятник Осипові Маковею в Яворові (1957).
• «Карпатська легенда». 1960, майоліка, 40×38×20, Національний музей у Львові^[4].
• «Висока нагорода». 1961, штучний камінь, 91×75×77,5, Національний музей у Львові^[4].
• Пам'ятник Маркіянові Шашкевичу в селі Підлисся (1962, архітектор П. Палюх)^[5].
• Пам'ятник Іванові Франку у Львові. 1964 рік. Співавтори Валентин Борисенко, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр^[5].
• «Іван Вишенський». 1967, чавун, 100×40×50, Національний музей у Львові^[6].
• «Мир». 1967, гіпс, 100×90×80^[7].
• Пам'ятник радянським солдатам у Стрию. Співавтори скульптори Іван Самотос, Володимир Бець, архітектор П. Мельник. Споруджений 1968 року^[8] (є також версії про 1965—1966^[9] і про 1967 роки^[7]).
• «Новатор» (1967, майоліка, 66×30×25)^[7].
• «Бригадир» (1968, кована мідь, 50×30×25)^[7].
• «Признання» (1968, теракота, 40×45×30)^[7].
• Пам'ятник радянським солдатам, партизанам і підпільникам, загиблим у німецько-радянській війні у місті Камінь-Каширський (1969, співавтори архітектор Анатолій Консулов, скульптор Богдан Романець)^[5].
• Монумент Бойової Слави Радянських Збройних Сил на вулиці Стрийській у Львові (1969—1970, граніт, базальт, бронза). Співавтори скульптори Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков, архітектори Аполлон Огранович і Мирон Вендзилович. Роботу відзначено 1972 року Державною премією УРСР імені Шевченка, а 1974 року — золотою медаллю імені Грекова Академії мистецтв СРСР^[10].
• «Весна» (1971, гальванопластика, 43×69×21, Львівська галерея мистецтв)^[4].
• Пам'ятник Степанові Тудору в селі Пониква (1972^[5].
• «Олександр Матросов» (1975, тонований гіпс, 76×60×46)^[11].
• Портрет шахтаря шахти № 1 «Великомостівська», депутата Верховної Ради УРСР П. В. Мичака (1977, тонований гіпс, 58×30×37)^[12].
• Пам'ятник Степанові Тудору на площі Маланюка у Львові. Бронзове погруддя на високому постаменті встановлене 1979 року. Архітектор Мирон Вендзилович^[5]. Демонтований 7 вересня 2016 року^[13].
• Пам'ятник Йоні Якіру в Золочеві (1980, архітектор Михайло Федик)^[5].
• Меморіальна таблиця Іванові Франку на площі Вічевій, 1 у Львові (1981, архітектор Михайло Федик)^[10].
• Декоративні скульптурні композиції при вході до будинку культури в Тюмені (не пізніше 1980, метал)^[14].
• Портрет майстра спорту Мирона Крохмального (1981, тонований гіпс, 50×26×28)^[15].
• Пам'ятник загиблим землякам у селі Долиняни Городоцького району (1983, архітектор Михайло Федик)^[5].
• Портрет полковника В. М. Горєлова (1985, тонований гіпс, 68×43×37)^[16].
• «Іван Франко» (1986, тонований гіпс, 45×45×30)^[17].
• Копії скульптур XVIII століття з аттику Бучацької ратуші, виконані львівськими скульпторами під керівництвом Дмитра Крвавича заради порятунку оригінальних скульптур авторства Іоана Пінзеля. Оригінали зберігатимуть в музеї, а копії прикрасили ратушу, якій повертають вигляд, наближений до історичного.

• Галерея робіт Дмитра Крвавича
• 
  Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові
• 
  Меморіальна таблиця Іванові Франку на площі Вічевій у Львові
• 
  Пам'ятник Степанові Тудору на площі Маланюка у Львові

• Крвавич Д. П. Українська скульптура періоду рококо // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — Т. 236 (CCXXXVI).
• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2003. — Т. 1. — 256 с. — ISBN 966-603-202-3 (в м. опр.). — ISBN 966-603-203-1.
• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2004. — Т. 2.
• Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 т. — Львів: Світ, 2005. — Т. 3. — 286 с. + 80 вкл. ISBN 966-603-202-3; 966-603-205-8 (ч. 3).

• Галайчак Т. Ю. Крвавич Дмитро Петрович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 310. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Крвавич Дмитро Петрович [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Дмитро Крвавич. Каталог виставки. Львів, Облполіграфвидав, 1986 [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Б. М. Горинь. Крвавич Дмитро Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 272 с.